Російське посольство у США відповіло на доповідь Мюллера доповіддю про «русофобію» 

Посольство Росії в США опублікувало 120-сторінкову доповідь «Рашагейт-істерія: Справа про серйозну русофобію», у якому зібрані приклади необґрунтованого звинувачення у втручанні в президентські вибори в Сполучених Штатах в 2016 році. Посольство закликало відмовитися від подібних звинувачень, повідомляє телеканал Сurrent time.

Доповідь розділений на теми, кожна з них складається з двох частин: «Приклади істерії» з прикладами безпідставних, на думку посольства, звинувачень проти Росії, і «Реальність», де наведені заяви МЗС Росії і публікації, які підтримують позицію російської сторони.

«Минуло майже три роки з того часу, як в американських ЗМІ з’явилися перші фальшиві новини на тему російського втручання і змови, які були вперше запущені з метою дискредитації кандидатури Дональда Трампа, а потім саботажу його діяльності на посаді, включаючи спроби стабілізувати відносини Росії і США», – йдеться в доповіді.

У доповіді також наголошується, що розслідування Мюллера не виявило, на думку авторів, ніяких реальних доказів на підтримку заяв про кібератаки з Москви і спроб «підірвати демократію».

Читайте також: Конгрес закликають притягти Трампа до відповідальності після оприлюднення доповіді Мюллера

Міністр юстиції США Вільям Барр 18 квітня заявив, що розслідування, проведене спеціальним прокурором Робертом Мюллером, виявило докази того, що Росія намагалася втрутитися в президентські вибори у США 2016 року.

Тим не менш, Барр зазначив, що розслідування не виявило доказів того, що президент США Дональд Трамп або ж члени його кампанії вступали з Росією у змову з метою реалізації втручання у вибори.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков відкинув наведені в доповіді докази, наголосивши, що в Кремлі не приймають звинувачень у втручанні.

Єгипет голосує на референдумі за дозвіл чинному президенту бути при владі до 2030

Єгиптяни починають голосувати 20 квітня на триденному референдумі щодо змін до конституції, які могли б потенційно дозволити чинному президентові Абдель-Фаттаху ас-Сісі залишатися при владі до 2030 року.

Сісі має залишити посаду президента 2022 року, коли закінчиться його другий 4-річний термін повноважень. Запропоновані конституційні зміни подовжуватимуть його нинішній термін з чотирьох до шести років і дозволять йому балотуватися на інший.

Вони також підсилюють роль військових у політичному житті і дають президентові більше впливу на судову гілку влади, кажуть критики нововведень.

Парламент Єгипту, у якому домінують прихильники Сісі, 16 квітня проголосував за ці зміни.

Це розкритикували правозахисники. Зокрема, міжнародна організація Human rights watch вказала на зміцнення «авторитарного правління» Сісі, а Amnesty international заявила, що парламент, який вже підтримав ці зміни, показав «повне ігнорування прав людини».

Сісі прийшов до влади в 2014 році, через рік після того, як він очолив військових, що усунули президента Мухаммада Мурсі.

Минулого року Сісі переобрали, за офіційними даними, його підтримали 97% виборців.

Правозахисники звинувачують президента Єгипту в придушенні інакодумства, що призвело до затримання десятків тисяч людей.

Єгипет перебуває у розділі «невільних» країн звіту організації Freedom House за 2018 рік. Країна мала 26 пунктів зі 100.

Прокурори США хочуть 18 місяців в’язниці для росіянки Марії Бутіної

Прокурори США висловили клопотання про ув’язнення російської громадянки Марії Бутіної на 18 місяців після того, як вона визнала себе винною в кінці минулого року за звинуваченням у змові, щоб діяти як незареєстрований іноземний агент.

«Діяльність, що розглядається в даному випадку, є частиною більш широкої схеми Росії для отримання інформації та встановлення зв’язків і каналів зв’язку, які можуть бути використані на користь Російської Федерації»,– заявили прокурори 19 квітня.

Суд має винести рішення щодо Бутіної у Вашингтоні 26 квітня.

Бутіна є засновницею російського руху «Право на зброю». Росіянку затримали в США 15 липня 2018 року. Її звинувачують у спробах налагодити контакт між президентами Росії і США в обхід офіційних каналів.

У грудні 2018 року Бутіна визнала себе винною в змові проти США і погодилася співпрацювати зі слідством. На слуханнях вона заявила, що діяла під керівництвом офіційної особи з Росії та хотіла встановити контакти з республіканцями і Національною стрілецькою асоціацією США. Звинувачення в діяльності як іноземного агента і конспіративній діяльності на користь Росії Бутіна відкинула.

Сторона обвинувачення говорила про зв’язок Бутіної з колишнім російським законодавцем і членом керівництва російського Центрального банку Олександром Торшиним. За три місяці до арешту Бутіної Міністерство фінансів США запровадило проти Торшина фінансові санкції.

У Кремлі звинувачення проти Бутіної назвали «безпідставними».

Лукашенко сказав, коли відбудуться вибори президента і парламенту Білорусі

Президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив, що наступні президентські вибори відбудуться 2020 року, однак парламентські вибори мають відбутися протягом 2019-го. Про це він сказав у щорічному зверненні до народу та парламенту 19 квітня.

Його заява пролунала на тлі закликів окремих політиків розмежувати дати президентських і парламентських виборів, щоб передвиборчі кампанії не накладалися одна на одну.

Читайте також: Дмитро Гордон: «Лукашенко і Зеленський зачарують один одного»

За словами голови Центральної виборчої комісії Лідії Ярмошиної, чинне законодавство передбачає, що наступні президентські вибори мають відбутися не пізніше 30 серпня 2020 року, а наступні загальні вибори – не пізніше 6 вересня 2020 року.

«У білоруському законодавстві є лише термін «не пізніше, ніж». Тобто неможливо провести вибори пізніше цих дат. Але можна зробити це раніше», ؘ– пояснила Ярмошина в коментарі Радіо Свобода у січні 2019 року.

Вона додала, що законодавство не регулює, наскільки раніше за визначені законом дати можуть відбутися вибори.

МЗС Росії поширює неправду про звіт Мюллера щодо російського втручання у вибори в США

Міністерство закордонних справ Росії неправдиво стверджує, що американський спецпрокурор Роберт Мюллер «визнав», що його розслідування не виявило доказів російського втручання у президентські вибори в США 2016 року.

«Доповідь підтверджує відсутність будь-якої аргументації про те, що Росія нібито втручалася в американські вибори. Жодного доказу там немає. Фактично автори доповіді розписалися на тому, що у них таких доказів немає», – заявив 19 квітня представник МЗС Росії Георгій Борисенко.

Читайте також: Конгрес закликають притягти Трампа до відповідальності після оприлюднення доповіді Мюллера

Міністр юстиції США Вільям Барр 18 квітня заявив, що розслідування, проведене спеціальним прокурором Робертом Мюллером, виявило докази того, що Росія намагалася втрутитися в президентські вибори у США 2016 року.

Тим не менш, Барр зазначив, що розслідування не виявило доказів того, що президент США Дональд Трамп або ж члени його кампанії вступали з Росією у змову з метою реалізації втручання у вибори.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков відкинув наведені в доповіді докази, наголосивши, що в Кремлі не приймають звинувачень у втручанні.

Таліби і представники Афганістану не змогли провести заплановані переговори

Мирні переговори між афганською делегацією та представниками екстремістського угруповання «Талібан» відклали. Близько 250 політиків та представників громадськості мали зустрітися 19 квітня в столиці Катару Досі для так званого внутрішньоафганського діалогу.

Ці переговори мали стати важливим першим кроком до припинення війни в Афганістані та остаточного виведення військового контингенту Сполучених Штатів з цієї країни.

Втім, 18 квітня зустрічі раптово скасували через незгоду щодо розміру та складу афганської делегації, до якої як приватні особи входять члени уряду Афганістану.

Читайте також: Судді МКС відхилили запит про розслідування імовірних воєнних злочинів в Афганістані

Представники «Талібану» розкритикували довгий перелік афганських делегатів і заявили, що не будуть зустрічатися з такою кількістю людей.

Таліби також наполягають на тому, що не вестимуть перемов із членами уряду.

Склад делегації Кабулу також наразився на критику кількох впливових афганських опозиціонерів, в тому числі колишнього військового командира з міста Мазар-е-Шаріф Атти Мухаммада Нура. Він назвав склад делегатів недостатньо всеохопним.

Представник США з питань мирного врегулювання в Афганістані Залмай Халілзад висловив розчарування відтермінуванням переговорів.

«Ми контактуємо з усіма учасниками і підбадьорені тим, що всі лишаються відданими ідеї діалогу», – додав він.

18 квітня уряд Афганістану звинуватив у зриві переговорів катарську владу. Однак голова Центру досліджень конфліктів і гуманітарних питань, який організовує переговори, Султан Баракят не погоджується з твердженням офіційного Кабулу.

Читайте також: США зазнали втрат у Афганістані через напад талібів

«Неприємне відтермінування потрібне, щоб вибудувати подальший консенсус щодо того, хто має взяти участь у конференції», – заявив він.

«Талібан» продовжує влаштовувати щоденні атаки на афганські сили безпеки, попри те, що веде переговори з США щодо припинення майже 18-річної війни в Афганістані. Уряд в Кабулі на переговорах не був присутній, бо таліби наполягали, що не хочуть взаємодіяти з «західною маріонеткою».

Водночас аналітики сприймають нові переговори як потенційний прорив у зусиллях, спрямованих на припинення майже 18-річної війни в Афганістані.

Президентка Естонії вперше за вісім років відвідала Росію

Президентка Естонії Керсті Кальюлайд 18 квітня зустрілася в Москві з президентом Росії Володимиром Путіним. Це перший візит лідера Естонії до Росії за вісім років.

Нагодою для візиту Кальюлайд стало відкриття нового посольства Естонії в Росії.

«Сусіди повинні розмовляти, навіть якщо мають певні розбіжності в поглядах», – сказала вона під час зустрічі з президентом Росії.

Своєю чергою, Путін заявив, що брак контактів між високопосадовцями, офіційними представниками і сусідами – це «не нормальна ситуація».

Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, за словами естонської президентки, переговори стосувалися двосторонніх відносин, антиросійських санкцій Євросоюзу, а також України і Грузії.

Як зазначила Кальюлайд, Путін поскаржився на те, що Україна начебто не виконує Мінські угоди.

Читайте також: Росія не погодилася на великоднє перемир’я – Геращенко

Своєю чергою, Київ неодноразово підкреслював, що дотримується Мінських угод. Таку ж думку висловлював зокрема спеціальний представник США з питань України Курт Волкер.

За словами Кальюлайд, сторони домовилися продовжити переговори на всіх рівнях. Вона запросила Путіна відвідати Всесвітній конгрес фінно-угорських народів в естонському Тарту у 2020 році.

Відносини між колишньою республікою СРСР Естонією і Росією протягом тривалого часу були напруженими. Москва заперечувала проти вступу Естонії до Євросоюзу і НАТО у 2004 році. Крім того, анексія Кремлем Криму і початок агресії на сході України викликали в Таллінна стурбованість щодо можливої подальшої російської експансії в Балтиці.

Кальюлайд – перша лідерка однієї з балтійських країн, яка відвідала Москву з 2014 року, коли Росія анексувала Крим. За це вона зазнала критики у своїй країні.

Як зауважив Путін, торгівля між Естонією й Росією знизилася на 50% з 2014 року і моменту запровадження Євросоюзом санкцій щодо Москви.

Раніше естонська президентка закликала розмістити військовий контингент Сполучених Штатів в Естонії. Присутність НАТО в цій країні представлена тисячею військовослужбовців.

У листопаді 2018 року Кальюлайд відвідала Україну. Тоді вона назвала захоплення російськими силовиками українських моряків і кораблі в Чорному морі «війною в Європі».

Бізнесмена Фукса зафіксували в офісі Коломойського в Ізраїлі, раніше йому був закритий в’їзд в країну – «Схеми»

Донедавна російського, а нині українського бізнесмена Павла Фукса пустили до Ізраїлю. Хоча ще у грудні 2018 йому відмовили у в’їзді в країну, що підтверджував сам Фукс. Про це йдеться у розслідуванні програми програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Бенефіціар».

​Журналісти зафіксували, як 15 квітня бізнесмен виходив з офіс олігарха Ігоря Коломойського, який мешкає в Ізраїлі з осені минулого року.

Днем раніше журналісти перестріли бізнесмена Фукса у лобі готелю The Ritz-Carlton Herzliya – у однойменному курортному місті Герцлія, що знаходиться у передмісті Тель-Авіва.

Знімальна група «Схем» у цей час перебувала в цьому місті, щоб напередодні другого туру виборів президента України подивитись, хто відвідує офіс олігарха Ігоря Коломойського, який мешкає там з осені минулого року.

Встановити, що саме у цій будівлі в Герцлії знаходиться офіс Коломойського, журналістам вдалось за допомогою фотографії в одному із місцевих видань – на якій позує олігарх.

Низка профільних видань писала про перехід під контроль Павла Фукса компанії «Голден Деррік», яка раніше належала екс-міністру енергетики та вугільної промисловості часів Януковича Едуарду Ставицькому. Ставицького журналісти теж зустріли тими ж днями в офісі олігарха Коломойського.

«Павло Фукс давно товаришує з Ігорем Коломойським, який, схоже, знайшов спільну мову з міністром-втікачем Едуардом Ставицьким. І за збігом обставин саме компанію Ставицького за твердженнями профільних ЗМІ могла потрапити у сферу впливу бізнесмена Павла Фукса», – йдеться у розслідуванні.

У свою чергу, на питання щодо можливого продажу компанії «Голден Деррік» Павлу Фуксу Ставицький телефоном відповів: «Та я взагалі ніколи не мав відношення до цієї компанії. Це все плітки і чутки».

Журналісти також звернулись за коментарем до Ігоря Коломойського. Олігарх підтвердив, що Фукс прилетів до країни: «Я його ще не бачив. Сподіваюся побачу, може, ввечері підемо, повечеряємо. Я його не бачив взагалі скільки часу. Півроку».

На запитання, чи згадувалась під час розмови діяльність компанії «Голден Деррік», Коломойський відповів:

– Я до неї ніякого відношення не маю. Він (Ставицький – прим.ред.) продав, по-моєму, її Фуксу.

– Отже, є Ставицький і є ваші відносини зі Ставицьким. Є також Павло Фукс і ваші з ним відносини. Чи сприяли ви…

–  …у мене немає ніякого бізнес-інтересу в компанії «Голден Деррік». Тому що, якби я сприяв, я б узяв комісійні у вигляді якогось інтересу в «Голден Деррік». Але я не брав, тому не сприяв цьому».

Раніше «Схеми» зафіксували, як екс-міністр енергетики та вугільної промисловості часів Януковича Едуард Ставицький, якого розшукують в Україні, в Ізраїлі двічі відвідував офіс Ігоря Коломойського.