Верховний суд Нідерландів підтвердив часткову провину країни в загибелі 350 мусульман у Сребрениці

Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення суду попередньої інстанції щодо часткової провини держави за загибель 350 босняків-мусульман у результаті масової різанини в Сребрениці в 1995 році.

Суд ухвалив таке рішення 19 липня.

У 2017 році Апеляційний суд в Гаазі підтримав рішення гаазького цивільного суду, який в 2014 році визнав часткову відповідальність Нідерландів за те, що в липні 1995 року нідерландські солдати зі складу миротворчих сил ООН виселили зі своєї бази 350 чоловіків-мусульман, що ховалися там. Вони виявилися серед восьми тисяч босняків-мусульман, убитих підрозділами армії боснійських сербів.

Верховний суд Нідерландів 19 липня постановив, що миротворці «діяли незаконно при виселенні 350 чоловіків». «Вони відібрали в чоловіків шанс уникнути потрапляння в руки боснійських сербів», – йдеться в повідомленні.

У 2007 році Міжнародний трибунал в Гаазі у справі колишньої Югославії визначив події в Сребрениці як геноцид.

Масові вбивства в Сребрениці вважаються найбільшим воєнним злочином в Європі з часів Другої світової війни.

У Boeing підрахували збитки через лайнери 737 MAX

У Boeing повідомили про зниження квартального прибутку компанії на 5,6 мільярда доларів.

Як повідомили в компанії, головна причина скорочення виручки – припинення експлуатації лайнерів 737 MAX.

Зазначається, що собівартість виробництва Boeing 737 зросла на 1,7 мільярда.

На падіння продажів американської авіакомпанії вплинули катастрофи двох нових літаків Boeing 737 MAX, в яких загалом загинули 346 людей. Це призвело до подальшої зупинки польотів лайнерів цієї модифікації, а відтак завдало вагомого удару по доходах компанії.

США запровадили санкції проти «глобальної мережі посилення ядерної програми» Ірану

Казначейство Сполучених Штатів заявляє про запровадження санкцій проти низки компаній та групи осіб, які нібито причетні до постачання матеріалів для ядерної програми Ірану.

За повідомленням, люди та компанії, про які йдеться, мешкають чи базуються в Ірані, Китаї та Бельгії і діяли як мережа постачання для іранської компанії TESA. Ця компанія, яку в американському уряді називають ключовою для розвитку іранської ядерної програми перебуває під санкціями Вашингтону з 2011 року.

«Казначейство вдається до заходів для припинення діяльності мережі постачання іранської ядерної програми, яка залучає компанії, базовані в Китаї і Бельгії, щоб отримати ядерні матеріали та сприяти ворожим намірам (іранського – ред.) режиму», – цитують у прес-службі Казначейства секретаря відомства Стівена Мнучіна.​

За інформацією Казначейства, йдеться про матеріали, які контролюються міжнародною контрольною організацією – Групою ядерних постачальників. Згідно з резолюцією Ради безпеки ООН 2231 від 2015 року, всі продажі, постачання чи перевезення до Ірану матеріалів, які підпадають під юрисдикцію Групи, повинні бути схвалені Радою безпеки.

Читайте також: У ЄС не вважають, що Іран зірвав ядерну угоду​

Під санкції потрапили іранська фірма Bakhtar Raad Sepahan, яка має офіс у Бельгії, її співробітники і дочірні компанії, іранське підприємство Sabz Co, яке нібито укладало угоди з китайськими партнерами щодо купівлі матеріалів для TESA, та китайські компанії Suzhou Zhongsheng Magnetic і Suzhou A-One Special Alloy.

У повідомленні Казначейства також згадується комерційний директор TESA Мухаммад Фахрзаде, який нібито координував закупівлі алюмінію з Китаю.

«Внаслідок сьогоднішнього рішення, все майно та частки у власності цих осіб, які перебувають на території чи під контролем Сполучених Штатів, мають бути заблоковані, а інформація про них – передана до Офісу з контролю за закордонними активами Казначейства. Розпорядження ОКЗА загалом забороняють будь-яку співпрацю з боку громадян США або за посередництва США, яка передбачає використання майна чи часток у власності, що належать підсанкційним особам», – повідомляють у Казначействі.

Президент США Дональд Трамп 2018 року вивів Вашингтон із багатосторонньої ядерної угоди з Іраном, що обмежила ядерну програму Тегерана так, щоб він не зміг здобути ядерної зброї, звинувативши Іран у її порушеннях. Відтоді він наклав на Тегеран уже кілька пакетів санкцій США і погрожує новими обмеженнями. У відповідь Іран вимагає від інших учасників угоди захистити Тегеран від американських санкцій і, заявляючи про їхню бездіяльність, почав демонстративно порушувати деякі пункти угоди. Натомість країни-учасниці попередили Іран, що він має повернутися до виконання своїх зобов’язань.

Інтерпол затримав у Литві фігуранта справи про забруднення російського нафтопровода «Дружба»

Інтерпол затримав у Литві одного з фігурантів справи про забруднення нафтопровода «Дружба» – колишнього діректора компаніх «Самаратранснефть-терминал» Романа Ружечка, повідомляють російські ЗМІ.

У травні 2019 року Самарський обласний суд заочно заарештував його і оголосив у розшук. За версією слідства, підприємець може бути причетний до закачування забрудненої нафти у трубопровід, через що було порушене постачання палива до восьми європейських країн.

У травні 2019 року стало відомо про затримання чотирьох підозрюваних у справі про забруднення нафти.​

Білорусь 25 квітня тимчасово припинила експорт бензину і дизельного палива в Україну, Польщу і країни Балтії через неякісну російську нафту. «Білнафтохім» пообіцяв вимагати компенсацію від російської сторони. Попередньо білоруська сторона оцінює збитки в 100 мільйонів доларів. Згодом транзит зупинили також Польща і Україна.

Читайте також: «Такого тотального шантажу Білорусі з боку Росії раніше не було» – експерт​

21 квітня російська компанія «Транснефть» визнала наявність джерела забруднення сировини на ділянці нафтопроводу «Дружба» Самара-Унеча.

«Укртранснафта» 25 квітня о 21:43 призупинила транзит нафти магістральним нафтопроводом «Мозир – Броди» через неналежну якість нафти, а 6 травня повідомила про надходження якісної нафти в нафтопровід «Дружба» для транспортування до країн Європейського союзу.

Білоруська державна нафтотранспортна компанія «Білнафтохім» 2 травня заявила, що постачання нафти нафтопроводом «Дружба» з Росії відновлене після тижневої зупинки, спричиненої забрудненням російської нафти.

У Грузії звільнили гендиректора телеканалу, ведучий якого вилаяв Путіна

Генеральний директор грузинського телеканалу «Руставі-2» Ніка Гварамія звільнений зі своєї посади. Це сталося 17 липня, відразу ж після того, як власником телеканалу знову став бізнесмен Кібар Халваші. Замість Гварамії він призначив керувати телеканалом свого юриста Паату Салію.

Відповідні зміни в керівництві телеканалу вже відображені на сайті реєстру Міністерства юстиції Грузії.

Гварамія за кілька годин до звільнення заявляв, що у нього підписаний контракт з телеканалом до 31 грудня 2020 року і що він не збирається нікуди йти. Після відставки він заявив про політичні причини свого звільнення, підкресливши, що голова МЗС Росії Сергій Лавров і президент Росії Володимир Путін «вимагали» закрити телеканал.

Телеканал на початку липня став фігурантом політичного скандалу між Росією і Грузією. 7 липня Георгій Габунія, ведучий авторської програми P.S., яка виходить на «Руставі-2», російською мовою звернувся до президента Росії Володимира Путіна і нецензурно вилаяв його.

МЗС Росії у відповідь заявило про неприйнятну «витівку» з боку телеканалу, а президент Грузії Саломе Зурабішвілі і прем’єр-міністр Мамука Бахтадзе розкритикували Габунію.

Пізніше журналіст був відсторонений від роботи в ефірі.

У Боснії встановили пам’ятний хрест монахам-студитам УГКЦ

У місті Баня-Лука в Боснії і Герцеговині духовенство Української греко-католицької церкви освятило пам’ятний кам’яний хрест з нагоди 150-ліття від дня народження блаженного УГКЦ, отця Климентія Шептицького. Цей знак, як згадка про Лавру Святого Обручника Йосифа, яка була другим монастирем монахів Студійського Уставу. У 1908 році митрополит УГКЦ Андрей Шептицький неподалік Бані-Луки заклав Студитську лавру і рівно 100 років тому, у 1909 році, Апостольська Столиця на прохання митрополита офіційно заснувала монастир.

У монастирі у 1912-1914 роках отець Климентій Шептицький і отець Леонід Фьодоров готувалися до вступу у чернече життя, тобто проходили новіціят. Обидва греко-католицькі монахи-студити померли мученицькою смертю і Папа Іван Павло ІІ у 2001 році проголосив їх новомучениками (блаженними).

«Митрополит Андрей відновив чин монахів-студитів, спричинився до реформи сестер-василіянок і служебниць, покликав в Україну редемптористів, салезіан, бенедиктинців, єзуїтів і навіть капуцинів. Він вважав, що осередками єдності Церкви мусять стати монастирі. Така концепція мала бути реалізована тут, у боснійській Камениці, коли митрополит Андрей понад 100 років тому засновував Лавру», – зауважив керівник у справах монашества у Львівській архієпархії УГКЦ Юстин Бойко під час вшанування ювілею отця Климентія Шептицького у Боснії.

У місцевій греко-католицькій церкві зберігся унікальний документ – антимінс (освячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі), підписаний митрополитом Андреєм Шептицьким 11 квітня 1913 року. На цьому антимінсі і сьогодні у Бані-Луці під час служби здійснюється таїнство євхаристії (святе причастя).

На заходах з нагоди встановлення пам’ятного хреста і вшанування 150-ти ліття Климентія Шептицького була українська громада Боснії-Герцоговини. У Бані-Луці, яка є адміністративним центром Республіки Сербської (так називається один із країв цієї держави), проживають переважно серби, але є понад 40 українських родин. За офіційною статистикою у Боснії мешкає понад 3 тисячі греко-католиків. Українці з Галичини масово переселялися в Боснію з 1908 року, коли ця територія приєдналася до Австро-Угорщини.

Колишній міністр закордонних справ Румунії став заступником очільника НАТО

Колишній міністр закордонних справ Румунії Мірча Джоане став заступником генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа.

Північноатлантичний альянс заявляє, що Джоане «є переконаним прибічником трансатлантичних зв’язків і принесе великий досвід роботи як державний діяч і дипломат». Він стане першим румуном на посаді заступника очільника НАТО та замінить американку Роуз Гетемюллер.

61-річний Джоане раніше очолював Соціал-демократичну партію Румунії. У 2000-2004 році працював міністром закордонних справ. У 2009 він балотувався на посаду президента, але мінімально поступився Траяну Бесеско в другому турі.