У Китаї під час вибуху на хімічному заводі загинули 47 людей, сотні поранені

У Китаї внаслідок вибуху на заводі з виробництва пестицидів в місті Яньчен загинули щонайменше 47 людей, понад 600 були поранені.

Внаслідок вибуху виникла пожежа. Вогонь перекинувся на інші промислові будівлі. Вибухова хвиля вибила вікна прилеглих житлових будинків і школи. За повідомленнями ЗМІ, внаслідок вибуху також постраждали діти, які перебували в сусідньому дитячому садку.

Причина вибуху поки що не встановлена.

Завод із виробництва добрив був відкритий в Яньчені в 2007 році. Раніше компанію, яка виробляє більше ніж 30 легкозаймистих хімікатів, штрафували за порушення правил безпеки і за негативний вплив на довкілля.

У 2015 році внаслідок вибуху в промисловій зоні міста Тяньцзінь у Китаї загинули 165 людей. У листопаді 2018 року понад 20 людей стали жертвами вибуху поряд з хімічним заводом у місті Чжанцзякоу.

 

У Новій Зеландії відбулася загальнонаціональна молитва після нападу в мечетях

Люди у всій Новій Зеландії провели загальнонаціональну молитву, вона відбулася 22 березня о 13:30 за місцевим часом (це 2:30 ночі за Києвом). Прем’єр-міністр країни Джасінда Ардерн і тисячі інших людей зібралися в парку Крайстчерча напроти мечеті Аль-Нур.

Десятки тисяч людей спостерігали ці події по телебаченню або слухали по радіо.

21 березня Джасінда Ардерн оголосила, що Нова Зеландія заборонить продаж штурмових гвинтівок і напівавтоматичної зброї після стрілянини у двох мечетях в Крайстчерчі, внаслідок якої загинули 50 людей.

Початок судового процесу над підозрюваним у нападі, 28-річним австралійцем Брентоном Таррантом, запланований на 5 квітня.

Екс-президента Бразилії затримали за звинуваченням у корупції

У Бразилії затримали колишнього президента країни Мішела Темера. Його підозрюють в отриманні хабарів за державні контракти на будівництво атомної електростанції.

Загальна сума ймовірних хабарів, за даними поліції, становить близько 500 тисяч доларів.

У справі про корупцію раніше на 12 років був засуджений ще один колишній бразильський лідер Лула да Сілва.

Мішел Темер назвав своє затримання «варварством». Він очолював країну з 2016 до кінця 2018 року. Зараз проти Темера розслідують одразу кілька справ, пов’язаних із корупцією, відмиванням грошей, перешкоджанням юстиції та створенням злочинного співтовариства.

Попередницю Темера – Ділму Русеф – також звинувачували в корупції і спотворенні даних про стан федерального бюджету під час президентських виборів у 2014 році. 2016 року їй оголосили імпічмент.

Зараз Бразилію очолює Жаїр Болсонару.

 

Стрілець у трамваї в Нідерландах 22 березня постане перед судом

Прокуратура Нідерландів повідомила, що підозрюваний в стрілянині у трамваї в місті Утрехт, в результаті чого троє людей загинули і п’ятеро були поранені, постане перед судом 22 березня.

«Ми розслідуємо, чи діяв підозрюваний винятково з мотивів терору, чи його дії були викликані особистими проблемами в поєднанні з радикальною ідеологією», – мовиться в заяві прокуратури.

Прокурори вважають, що 37-річний уродженець Туреччини Ґьокен Таниш діяв сам.

Напередодні поліція Нідерландів затримала ще одного підозрюваного в причетності до теракту в Утрехті. Двоє інших підозрюваних, про затримання яких повідомляли раніше, були звільнені. Поліція не змогла встановити їхню причетність до злочину.

18 березня озброєний чоловік почав стріляти по пасажирах трамваю в Утрехті. Три людини загинули, п’ятеро були поранені. Головний підозрюваний, 37-річний уродженець Туреччини Ґьокен Таниш, був затриманий через кілька годин після стрілянини.

Поліція вважає напад спланованим. Зробити такий висновок дозволила записка, яка була виявлена в автомобілі Таниша.

У Польщі відповіли на «здивування» Росії через незапрошення Путіна на роковини початку Другої світової

Польща буде відзначати дату агресії проти себе з представниками держав, які співпрацюють із Варшавою в забезпеченні миру, на основі дотримання міжнародного права, поваги суверенітету інших держав і їхньої територіальної цілісності. Так голова канцелярії президента Польщі Анджея Дуди Кшиштоф Щерський прокоментував рішення глави держави не запрошувати російського президента Володимира Путіна на пам’ятні заходи до 80-річної річниці початку Другої світової війни.

«Порушення цих правил було ознакою агресорів 1939 року й залишається найбільшою загрозою миру сьогодні», – сказав Щерський в інтерв’ю агентству PAP.

На захід запрошені керівники країн НАТО, в тому числі Німеччини, країн «Східного партнерства», в тому числі України і Білорусі, а також генеральний секретар ООН.

20 березня російський МЗС прокоментував рішення президента Польщі не запрошувати Путіна. Там заявили, що такий крок сприймають зі «здивуванням» і вважають його «ігноруванням історичної логіки».

Щерський у відповідь зауважив: «Посилання на історичну логіку з боку МЗС Росії, особливо в контексті вересня 1939 року, ми вважаємо проблематичним».

Президент Росії був одним із гостей на заходах з приводу 70-ї річниці початку Другої світової війни, які проходили в Польщі.

У 2019 році виповнюється 80 років від дня початку Другої світової війни. 1 вересня 1939 року нацистська Німеччина напала на Польщу із заходу, 17 вересня 1939 року СРСР, правонаступницею якого вважає себе сучасна Росія, атакував польську державу зі сходу.

У столиці Казахстану затримали людей, які протестували проти перейменування Астани

Поліція столиці Казахстану затримала близько 20 людей, які протестували біля будівлі акімату, міського уряду, проти перейменування Астани в Нурсултан.

Кореспонденти на місці подій повідомили, що 21 березня між учасниками мітингу і прихильником перейменування почалася словесна перепалка. Після цього поліція втрутилася і затримала кількох протестувальників.

Напередодні в інтернеті з’явилися щонайменше дві петиції проти перейменування міста «без легітимного обговорення цього питання з народом». Одна з них набрала менше ніж дві тисячі голосів, інша – понад 29 тисяч.

Парламент Казахстану відразу в двох читаннях проголосував за перейменування Астани в Нурсултан 20 березня. Це була пропозиція в.о. президента Касима-Жомарта Токаєва, який вступив на посаду 20 березня.

Це буде вже другим перейменуванням міста за останні 25 років (Цілиноград був перейменований в Акмолу, а Акмола в 98-му році була перейменована в Астану).

Касим-Жомарт Токаєв став другим президентом Казахстану. Він виконуватиме обов’язки до закінчення виборного терміну в 2020 році, після чого відбудеться нове голосування.

На майбутніх виборах на посаду президента Казахстану претендуватимуть кілька кандидатів. Серед них – старша дочка Назарбаєва Даріга.

20 березня її обрали спікером верхньої палати парламенту країни. Її кандидатуру висунув Токаєв, який до призначення в.о. президента сам обіймав цю посаду.

Незважаючи на те, що Назарбаєв більше не буде президентом, він продовжить очолювати Раду безпеки Казахстану і збереже за собою посаду голови владної партії «Нур Отан».

Радбез у Казахстані, по суті, визначає основні напрямки розвитку країни. Також він контролює виконання законів і обговорює кандидатури чиновників, які рекомендуються на посади керівників центральних і місцевих виконавчих органів, безпосередньо підзвітних президенту. Очолюючи Радбез, Назарбаєв, як і раніше зможе контролювати кадрову і стратегічну політику Казахстану.

Цього року Назарбаєву виповниться 79 років. До влади в Казахстані він прийшов в 1989 році, ще до розпаду СРСР. Перший раз Назарбаєв став президентом Казахстану в 1990 році і кілька разів вигравав вибори. 

 

Поліція Нової Зеландії: підозрюваного затримали дорогою на третій напад

Поліція припускає, що підозрюваний у теракті в новозеландському місті Крайстчерч був затриманий дорогою на третій напад.

Поліцейські не розповіли деталі.

У місті Крайстчерч 15 березня загинули 50 людей, ще 40 зазнали поранень, коли 28-річний австралієць Брентон Таррант увірвався зі зброєю в дві мечеті і відкрив вогонь. Ця особа, яка висловлювала расистські погляди, перед початком стрілянини поширила так званий «маніфест», у якому описує мотиви свого вчинку.

Єврокомісія оштрафувала Google на 1,7 мільярда доларів за недобросовісну конкуренцію

Європейська комісія оштрафувала компанію Google на 1,7 мільярда доларів за недобросовісну конкуренцію. Це третя така санкція проти глобального інтернет-гіганта. ЄС заявив, що рекламна служба Google AdSense незаконно забороняє веб-сайтам клієнтів показувати рекламу конкурентів.

AdSense є посередником між рекламодавцями і власниками веб-сайтів, що дозволяє рекламодавцям розміщувати рекламу на сайтах.

«Сьогодні Єврокомісія оштрафувала Google на 1,49 мільярда євро (1,69 мільярда доларів) за незаконне зловживання домінуючим становищем на ринку для брокерської реклами в інтернеті», – заявила комісар ЄС з питань конкуренції Маргрет Вестаґер.

Це третій штраф, накладений блоком на Google після 2,42 мільярдів євро в 2017 році і рекордного штрафу в 4,34 мільярди євро в 2018 році. Перший зі штрафів стосувався зловживань Google щодо порівняння товарів в інтернеті, а другий – використання операційної системи для смартфонів Android з метою нав’язування своєї пошукової системи.