Молдова: члени Демократичної партії Філіпа пішли з уряду, щоб завершити політичну кризу

Члени Демократичної партії Павла Філіпа заявили про вихід з уряду. За словами заступника голови правління партії Володимира Чеботарі обґрунтував цей крок спробою вирішити політичну та конституційну кризу.

«Зважаючи на відсутність прагнення парламентських партій до діалогу, але в той же час для того, щоб припинити кризу в країні, Демократична партія вирішила вийти з уряду», – зазначив Чеботарі.

9 червня Конституційний суд Молдови тимчасово відсторонив Ігоря Додона від обов’язків президента країни та призначив тимчасовим в.о. глави держави колишнього прем’єр-міністра Павла Філіпа. Той, у свою чергу, розпустив парламент та призначив позачергові вибори на 6 вересня. Парламентська більшість у Молдові у складі проросійської Соціалістичної партії та проєвропейського блоку Acum обрала керівництво законодавчого органу і призначила уряд на чолі з Майєю Санду, яку підтримує Ігор Додон. Політичні опоненти об’єдналися, щоб усунути від влади Демократичну партію, пов’язану з бізнесменом Володимиром Плахотнюком.

Читайте також: Брухт для Придністров’я. Як Порошенко посприяв молдовському олігарху Плахотнюку всупереч інтересам України​

Однопартійці Філіпа з Демократичної партії заявили про намір оскаржити легітимність нового уряду.

10 червня відбулися засідання двох кабінетів міністрів на чолі з Павлом Філіпом і на чолі з Майєю Санду.

Теракт у Новій Зеландії: обвинувачений відмовився визнавати провину

Обвинувачений у теракті в Новій Зеландії австралієць відмовився визнавати провину.

Брентон Таррант взяв участь у судовому засіданні за допомогою відозв’язку із в’язницею.

Суд над ним призначений на 4 травня 2020 року. Очікується, що він триватиме шість тижнів.

15 березня у місті Крайстчерч загинули 50 людей, ще 48 були поранені, коли Таррант увірвався зі зброєю в дві мечеті і відкрив вогонь. Австралієць, який висловлював расистські погляди, перед початком стрілянини поширив так званий «маніфест», в якому описував мотиви свого вчинку.

Йому висунули 51 обвинувачення у вбивстві і 40 – у спробі вбивства.

Речниця Білого дому Сара Сандерс залишає посаду – Трамп

Президент США Дональд Трамп повідомив, що речниця Білого дому Сара Сандерс залишає свою посаду наприкінці місяця.

«Після 3,5 років наша чудова Сара Хакабі Сандерс залишатиме Білий дім наприкінці місяця та їде додому до великого штату Арканзасу», – написав Трамп у Twitter.

Президент назвав Сандерс «дуже особливою людиною з екстраординарними талантами» і висловив сподівання, що вона балотуватиметься на посаду губернатора Арканзасу.

Сандерс – одна з небагатьох членів виборчої кампанії Трампа, які донині продовжують працювати в його адміністрації.

Обрання Зеленського створює нову можливість для миру на Донбасі – радник Трампа

Обрання Володимира Зеленського президентом України створює нову можливість для досягнення миру на Донбасі, заявив радник президента США Дональда Трампа Джон Болтон після зустрічі зі спеціальним представником Державного департаменту США Куртом Волкером.

«Посол Волкер та я зустрілися сьогодні, щоб обговорити українські переговори та погодилися, що обранння президентом Зеленського створює нову можливість для поштовху для миру на Донбасі – ключового кроку для покращення відносин США та Росії», – написав Болтон у Twitter.

Він наголосив, що критично важливим є виконання Росією своїх зобов’язань.

20 травня відбулася інавгурація шостого президента України Володимира Зеленського. Він був обраний за результатами повторного голосування на виборах президента 21 квітня, перемігши в другому турі п’ятого президента України Петра Порошенка.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей із усіх його боків, майже 30 тисяч – поранені.

Аварія на Дунаї: суд у Будапешті отримав суму застави за капітана-українця

На рахунок господарського управління суду у Будапешті надійшли 15 мільйонів форинтів (майже 53 тисячі доларів ) застави, внесеної за 64-річного Юрія Ц., капітана круїзного судна Viking Sigyn, що зіткнулося 29 травня з прогулянковим катером на Дунаї. Про це, як передає кореспондент Радіо Свобода, повідомив прес-секретар будапештського суду Йожеф Сабо.

За словами Сабо, наразі здійснюються всі необхідні процесуальні процедури для звільнення капітана-українця з-під варти у пенітенціарній установі на вулиці Іґнаца Надя у Будапешті.

Серед умов звільнення є вимога про те, що підозрюваний не може залишати столицю, повинен носити електронний браслет і двічі на тиждень з’являтися в офісі слідчих.

64-річного одесита Юрія Ц., капітана круїзного судна Viking Sigyn, підозрюють у злочинному недбальстві на водних шляхах під час аварії на Дунаї перед мостом Марґіт у Будапешті 29 травня.

Увечері того дня на річці зіткнулися велике круїзне судно та малий прогулянковий катер. Від сильного удару катер затонув приблизно за 7 секунд. Всього на борту катера було 35 людей (угорці – капітан та матрос, і 33 пасажири, громадяни Південної Кореї), врятувалися лише семеро. У перебігу пошукових робіт знайдені тіла 24 дорослих та 6-річної дитини, у тому числі угорський капітан і матрос затонулого судна. Троє пасажирів досі вважаються зниклими безвісти.

В Оманській затоці невідомі атакували два танкери

В Оманській затоці вранці 13 червня були атакований невідомими два нафтові танкери. Один з них, Front Altair, був найнятий для перевезення тайванською нафтовою компанією CPC Corp, але йшов під прапором Норвегії.

За даними норвезької влади, на його борту сталися три вибухи, коли судно перевозило 75 тисяч тонн нафтопродуктів. На його борту були 23 моряки, громадяни Росії, Грузії та Філіппін, вони були врятовані. Другий танкер називався Kokuka Courageous, на його борту був 21 член екіпажу.

Напад стався, коли кораблі перебували в нейтральних водах між Іраном і кількома країнами Перської затоки, влада Ірану повідомили про порятунок 44 людей із двох судів. Що сталося з танкерами, невідомо.

Іранське новинне агентство повідомило, що судно затонуло, але його норвезький власник заявив, що воно на плаву. Власники одного з атакованих кораблів припускають, що в нього влучила торпеда, за іншою версією, причиною вибуху стала магнітна міна.

Влада Норвегії після інциденту випустила заяву, в якій рекомендувала судновласникам триматися подалі від територіальних вод Ірану.

Це вже другий напад на танкери в Перській затоці за останній місяць. 12 травня поряд із територіальними водами ОАЕ невідомі напали на два саудівських нафтових танкери, танкер з Об’єднаних Арабських Еміратів і танкер зі Норвегії. Це сталося після того, як Іран погрожував перекрити Ормузьку протоку.

Відповідальність за той напад досі ніхто на себе не взяв. Влада Саудівської Аравії і США звинувачувала в ньому Іран, але іранська влада заперечувала причетність до цих дій.

Мітинги в Казахстані: арештовані або оштрафовані понад 950 осіб

За участь у мітингах у Нур-Султані і Алмати суд виніс адміністративне покарання у відношенні 957 осіб, з них 670 осіб заарештовано на термін від 6 до 15 діб, оштрафовані 115 осіб.

Про це повідомив начальник служби по захисту громадських інтересів Генеральної прокуратури Сапарбек Нурпеисов. 172 затриманим винесли попередження.

9 червня в Нур-Султані, Алмати і Шимкенті відбулися акції протесту. Сотні людей вийшли на вулиці, скандуючи «Казахстан», «Бостандик» («Свобода»), «Бойкот». Поліція затримала майже 500 людей і оголосила про трьох постраждалих силовиків, у яких протестуввальники нібито кидали каміння і застосовували сльозогінний газ. Учасники протесту наполягають, що мітинги були мирними.

Читайте також: Керівництво Радіо Свобода засудило дії влади Казахстану щодо журналістів, які висвітлювали вибори​

МВС Казахстану заявило, що затримані були «учасниками антигромадських рухів», «заходи із затримання були проведені в суворій відповідності до закону, спеціальні засоби не застосовувалися, а в спілкуванні з громадянами правоохоронці поводилися максимально коректно».

На виборах 9 червня переміг представник владної партії Касим-Жомарт Токаєв. На другому місці – опозиціонер Аміржан Косанов. Представники опозиції вже заявили про вкидання бюлетенів на користь Токаєва і про те, що не визнаватимуть результатів, оголошених ЦВК.

Це шості за ліком президентські вибори в Казахстані. Попередні відбувалися в 1991, 1999, 2005, 2011 і 2015 роках. Тричі вони були позачерговими. Переможцем оголошувався Нурсултан Назарбаєв. Західні спостерігачі жодного разу не визнавали президентські вибори в Казахстані вільними і справедливими.

Telegram повідомив про хакерську атаку на месенджер

Месенджер Telegram зіткнувся з хакерською атакою, що могло призвести до проблем з підключенням у користувачів. Про це мовиться на офіційній сторінці месенджера в Twitter.

Невідомі атакували сервери компанії, намагаючись перевантажити їх (DDoS-атака). Це не повинно привести до витоку особистих даних користувачів, зазначили в компанії.

Сайт DownDetector, що відслідковує збої в роботі інтернет-сервісів, зазначає, що проблеми з Telegram виникли в Бразилії і США. Напередодні про проблеми повідомили в Росії і на Близькому Сході.

У Росії месенджер Telegram з минулого року офіційно заблокований після того, як його керівництво відмовилося передати ФСБ ключі шифрування листування користувачів. При цьому у переважної більшості користувачів Telegram в Росії як і раніше працює, месенджером користуються і чиновники, і прокремлівські журналісти, громадські діячі, і держслужбовці.