У Вірменії прихильники Пашиняна блокують будівлі судів

У Вірменії прихильники прем’єр-міністра країни Нікола Пашиняна 20 травня почали блокувати будівлі судів. Зокрема, заблокований суд у столиці Вірменії Єревані, який 18 травня звільнив з-під варти колишнього президента країни Роберта Кочаряна. Заблоковані входи в інші суди в Єревані, в тому числі в будівлю Конституційного суду.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян 19 травня закликав заблокувати вранці в понеділок входи в усі без винятку будівлі судів країни. Він також повідомив, що 20 травня оголосить «про початок другого, найважливішого етапу вірменської революції» і сподівається на загальнонародну підтримку.

Президент Вірменії Армен Саркісян у відповідь на заклик Пашиняна блокувати всі суди в країні зажадав від громадян дотримуватися законів.

Справа проти колишнього президента Вірменії Роберта Кочаряна і ще кількох колишніх високопосадовців було відкрито після подій квітня-травня, в результаті яких уряд Вірменії очолив Нікол Пашинян. Кочаряну закидають причетність до подій 1-2 березня 2008 року. Тоді в Єревані в результаті розгону демонстрантів загинули 10 людей. Протести розпочалися після оголошення результатів президентських виборів, які опозиція вважала сфальсифікованими.

На демонстраціях 2008 року був заарештовано ниіншній прем’єр Нікол Пашинян. Він отримав сім років позбавлення волі за організацію заворушень і вийшов з колонії за амністією в 2011 році.

Засідання першої сесії нового парламенту Афганістану закінчилося бійкою через посаду спікера

Одне з перших засідань першої сесії нового скликання нижньої палати парламенту Афганістану закінчилося бійкою між депутатами через посаду спікера. Супротивники депутата-підприємця Міра Рахмана Рахмані не давали йому зайняти крісло спікера, його прихильники наполягали, що ця посада належить йому.

Депутати, незгодні зі способом проголошення Рахмані спікером, до якого вдалися його прихильники, вимагають нових виборів на цю посаду.

Попереднього дня, 19 травня, Мір Рахман Рахмані, батько відомого в Кабулі підприємця Аджмана Рахмані, який продає бронежилети всій політичній еліті столиці Афганістану, під час виборів спікера отримав 123 голоси, його суперник – 55. Але в нижній палаті, в якій 247 місць, проста більшість, мінімально необхідна для обрання, становить 124 голоси. Прихильники Рахмані, попри це, заявили, що раз він набрав більше голосів від суперника, то брак одного голосу не має значення, і проголосили його головою нижньої палати.

Нині в Афганістані відбувається перша сесія складу нижньої палати парламенту, що була обрана на суперечливих виборах іще 20 жовтня 2018 року. Технічні й організаційні проблеми відклали оголошення офіційних результатів виборів на тривалий час – їх урешті затвердили лише раніше цього місяця.

У Єгипті біля Великих пірамід підірвали туристичний автобус, є поранені

У Єгипті, недалеко від відомих Великих пірамід у Гізі на околиці столиці Каїра, вибуховим пристроєм при дорозі підірвали туристичний автобус, понад десять людей поранені, але загиблих немає.

Число поранених із посиланням на «джерела» в силових структурах Єгипту наводять різне – від «не менш ніж 12» до «не менш ніж 17». Серед поранених – і єгиптяни, і іноземні туристи, зокрема не менш ніж п’ять південноафриканців. Потерпілі – переважно від уламків вибитих шибок в автобусі і в приватному авті, що їхало поруч і теж потрапило під вибух. Усіх поранених доставили до лікарні.

Вибух стався на дорозі біля місця, де будується Великий єгипетський музей. Поруч із місцем нинішнього вибуху стався попередній, у грудні 2018 року – тоді схожим чином підірвали автобус із в’єтнамськими туристами, троє з них і гід-єгиптянин загинули, не менш ніж 10 людей були поранені.

Туризм, головне джерело національного доходу Єгипту, значно потерпів унаслідок заворушень 2011 року і подальших подій, але останнім часом засвідчує ознаки зростання. Новий Великий єгипетський музей біля Великих пірамід у Гізі планують відкрити наступного року.

Компанія Exxon Mobil евакуює персонал із Іраку на тлі напруженості з Іраном

Американський нафтовий гігант, компанія Exxon Mobil, евакуює своїх іноземних співробітників з нафтового родовища в Іраку, заявив міністр нафти Іраку Тамер Гадбан 19 травня. Терміновий від’їзд близько 60 співробітників Exxon Mobil, переважно американців, відбувається на тлі загострення напруженості між Сполученими Штатами та Іраном і побоювань щодо потенційного збройного конфлікту.

Гадбан назвав рішення Exxon Mobil «неприйнятним і невиправданим», а також таким, що «не має нічого спільного з питанням безпеки або загрозами нафтовим родовищам у південному Іраку».

Вашингтон наказав нарощувати американську військову потужність на Близькому Сході і в Перській затоці, посилаючись на можливі загрози з боку Ірану. Раніше цього тижня Державний департамент США наказав усім державним службовцям, які не пов’язані з екстреними службами, залишити Ірак на тлі загострення відносин з Іраном. Федеральна авіаційна адміністрація (FAA) США 16 травня попередила американські комерційні авіалінії про ризики під час польотів над водами Перської затоки.

12 травня посольство США в Багдаді порадило американським громадянам не їздити до Іраку, посилаючись на «посилення напруженості» в країні. Але уточнення щодо того, які саме загрози маються на увазі, в посольстві не надали.

Минулого тижня державний секретар США Майк Помпео приїжджав до Багдада з неоголошеним візитом. Він зустрівся з іракськими чиновниками й обговорив із ними питання безпеки США на тлі того, що він назвав «ескалацією» іранської діяльності.

Візит відбувся після того, як Вашингтон оголосив про розгортання авіаносця й оперативної групи бомбардувальників на Близькому Сході – у відповідь на загрози з боку Ірану інтересам США або їхніх союзників у регіоні.

«Євробачення-2019»: названо переможця

У цьогорічному пісенному конкурсі «Євробачення» за сукупними результатами голосування журі та глядачів переміг нідерландський співак Дункан Лоренс.

 

Результат виявився доволі несподіваним, тому що за голосуванням журі лідирував шведський конкурсант, який майже до останнього моменту змагався за голоси з виконавицею з Північної Македонії.

Фінал конкурсу відбувся 18 травня у Тель-Авіві, Ізраїль.

Букмекерські компанії вважали фаворитами фіналу пісенного конкурсу «Євробачення-2019» представника Нідерландів Дункана Лоренса із піснею «Arcade» і представницю Австралії Кейт Міллер-Хейдке з піснею «Zero Gravity».

Із території України проголосувати за учасників «Євробачення» було неможливо, бо цього року Україна не бере участі в конкурсі.

Конкурс «Євробачення» вперше провели 1956 року з метою об’єднання Європи після Другої світової війни.

Нині він має глобальну аудиторію в близько 200 мільйонів людей.

Активісти пройшли з кримськотатарським прапором по центру Москви

Активісти російської ініціативи «Стратегія -18» пройшли з прапором кримських татар центральними вулицями Москви. Таким чином вони висловили підтримку кримськотатарському народу в День пам’яті жертв геноциду 18 травня, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Сьогодні ми мітингували на Луб’янці, біля Соловецького каменя, а також на Луб’янській площі … Ми розгорнули кримськотатарський прапор на знак солідарності з нашими друзями. Крим буде деокупований, Донбас теж. Нового геноциду кримських татар не буде. Далі пікети пройшли у метро «Арбатська», потім по старому Арбату ми пронесли прапор кримських татар та банер «Кримським татарам LIBERTE», – розповіла одна з активісток Віра Лаврешіна.

18 травня 1944 року почалася депортація сталінським режимом із Криму близько 200 тисяч кримських татар. В Україні ця депортація визнана геноцидом. Цей день, 18 травня, в Україні вшановують як День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Крім того, після незаконної окупації Криму Росією навесні 2014 року 18 травня визначене також як День боротьби за права кримськотатарського народу.

Росія і Нідерланди врегулювали багаторічну суперечку щодо судна Greenpeace

Росія і Нідерланди врегулювали багаторічну суперечку щодо захоплення судна екологічної організації Greenpeace в 2013 році під час протесту російської нафтової бурової платформи в Арктиці.

За озвученою 17 травня домовленістю, Москва виплатить близько 2,7 мільйона євро (3 мільйони доларів) як компенсацію за шкоду, завдану кораблю під прапором Нідерландів Arctic Sunrise.

«Російська Федерація і Королівство Нідерландів дійшли до повного й остаточного врегулювання будь-яких взаємних претензій», – йдеться в спільній заяві МЗС Нідерландів і Росії.

Судно Arctic Sunrise, що належить організації Greenpeace і ходить під прапором Нідерландів, стало широко відоме 2013 року після протесту активістів проти видобування нафти в Арктиці біля однієї з російських нафтовидобувних платформ у Баренцевому морі. Тоді судно, членів екіпажу, активістів і журналістів арештувала Росія; людей тримали під арештом кілька місяців, судно близько року. Людей із судна спершу звинувачували в «піратстві», потім перекваліфікували звинувачення на «хуліганство» і врешті відпустили за амністією після того, як Міжнародний трибунал із морського права ухвалив, що Росія повинна звільнити людей і судно.

Міжнародний арбітраж із морського права в нідерландській Гаазі 2015 року визнав Росію винною в порушенні Конвенції ООН про морське право у зв’язку з тими подіями. Пізніше арбітраж ухвалив, що Росія має сплатити 5 мільйонів 400 тисяч євро відшкодування за захоплення 2013 року 30 учасників акції протесту екологічної організації Greenpeace проти видобування нафти в Арктиці і їхнього судна. Москва відмовлялася визнавати призначену цим судом компетенцію для виплати.