В Афганістані вдруге відклали президентські вибори – до вересня

Голова виборчої комісії Афганістану заявив, що президентські вибори в країні вирішили відкласти на два місяці, щоб дати владі більше часу для організації голосування і вирішення проблем, що виникли в перебігу жовтневих парламентських виборів. Очільник комічфї Хава Алам Нуристані 20 березня в Кабулі уточнив, що президентські вибори тепер заплановані на 28 вересня.

Вибори до місцевих рад і парламентські вибори в провінції Газні влаштують в один день, сказав очільник афганської виборчої комісії.

Президентські вибори в Афганістані спочатку були призначені на квітень, а потім відкладені до 20 липня.

Жовтневі парламентські вибори фактично провалилися, зокрема через відсутність достатньої кількості виборчих дільниць і матеріалів для голосування.

Іран: у Тегерані загорівся літак з пасажирами на борту

В аеропорту столиці Ірану Тегерану загорівся літак з пасажирами на борту. Усіх їх евакуювали, ніхто не постраждав.

Вогонь спалахнув після приземлення літака. Очільники відомства з надзвичайних ситуацій пояснив, що шасі не відкрилися правильно.

Літак Fokker 100, за даними ЗМІ, належить іранській національній компанії Iran Air.

Напівофіційне агентство Fars повідомило, що пілот не міг відкрити шасі та спочатку кружляв навколо аеропорту.

Після десятирічь міжнародних санкцій іранський авіафлот застарів. Останніми роками зросла кількість інцидентів, пов’язаних із авіацією.

Трамп заявив, що розглядає членство Бразилії в НАТО

Президент США Дональд Трамп заявив, що розглядає членство Бразилії в НАТО.

«Ми збираємося дуже-дуже серйозно розглянути – чи це буде НАТО, чи щось пов’язане з альянсом», – сказав Трамп під час зустрічі в Білому домі з президентом Бразилії Жаїром Болонару.

Трамп також заявив, що підтримує намагання Бразилії долучитися до Організації економічного співробітництва та розвитку. Бразилія, яка є восьмою економікою у світі, подала заявку до цієї організації у 2017 року.

Організація Північноатлантичного договору (НАТО) є військово-політичним союзом, до якого входять 29 держав.

ОБСЄ: закони про фейкові новини і неповагу до влади ще більше обмежать свободу слова в Росії

Представник ОБСЄ з питань свободи медіа Арлем Дезір заявляє, що нові закони про блокування і штрафи за фейкові новини в ЗМІ та про штрафи й арешти за прояви неповаги до влади й державних символів в інтернеті, накладають надмірні обмеження і можуть ще більше обмежити свободу ЗМІ в країні.

«Ці закони дозволяють ширші обмеження і цензуру онлайн-журналістики й онлайн-мовлення. Визначення нібито образливого змісту нечітко сформульоване і вплине на свободу вираження поглядів», – заявив Дезір 19 березня.

Напередодні президент Росії Володимир Путін підписав закони, які критикують в ОБСЄ.

Відповідно до закону про фейкові новини, прокуратура може звернутися в «Роскомнагляд» у разі виявлення в інтернет-ЗМІ інформації, визнаної недостовірною.

Наглядовий орган, у свою чергу, може вимагати від редакції видалити цю інформацію, в іншому випадку домагаючись блокування ресурсу через провайдера. У разі порушення закону громадян чекає штраф на суму до 100 тисяч рублів, посадових осіб – до 200 тисяч, юридичних – до півмільйона.

Водночас за образу влади і символів в інтернеті громадяни караються штрафом до 100 тисяч рублів або адміністративним арештом на строк до 15 діб. При повторному порушенні штраф може бути збільшений до 200 тисяч рублів.

Читайте також: Росія: письменники назвали «прямою цензурою» закони про образу влади і фейкові новини

Законопроекти критикували правозахисники і журналісти, вказуючи на те, що їх ухвалення обмежує свободу слова. Крім того, критики звертали увагу на неясність критеріїв віднесення тієї чи іншої інформації до розряду «фейкової». Документи також отримували негативні відгуки від низки державних відомств, проте уряд Росії врешті-решт їх підтримав.

«Жовтим жилетам» заборонять акції на Єлисейських полях і ще у кількох районах – прем’єр Франції

Прем’єр-міністр Франції Едуард Філіп 18 березня оголосив про заборону акцій протесту «жовтих жилетів» на Єлисейських полях та в деяких інших районах Парижа, щоб запобігти насильству.

За його словами, заборона на акції протесту триватиме протягом невизначеного терміну в районах, які «найбільше постраждали» від насильства в Парижі, а також у Бордо і Тулузі.

Мирні санкціоновані протести будуть дозволені в інших місцях, додав Філіпп.

Він також оголосив про перегляд політики безпеки, що дозволить поліції проявити «більшу ініціативу» на місцях, щоб вжити заходів проти заворушників. Очікується, що сили безпеки почнуть використовувати безпілотники і відеоспостереження.

Прем’єр-міністр Франції повідомив, що 20 березня президент Емманюєль Макрон зніме з посади главу паризької поліції, 66-річного Мішеля Дельпюша, і замінить його Дідьє Лаллементом.

Рух «жовтих жилетів», який почався в листопаді 2018 року як протест проти підвищення тарифів на паливо, зараз об’єднує противників курсу французької влади, у тому числі вкрай лівих і крайніх правих. «Жовті жилети» традиційно проводять демонстрації по суботах. І хоча останнім часом кількість учасників і рівень насилля були на нижчому рівні, протести 16 жовтня завершилися розгромом та підпалами магазинів, банків і ресторанів на Єлисейських полях.

Кілька недержавних ЗМІ Білорусі проігнорували прес-конференцію посла Росії в річницю анексії Криму

Редакції ряду недержавних ЗМІ Білорусі вирішили не надсилати своїх журналістів на прес-конференцію посла Росії в цій країні Михайла Бабича, присвячену річниці анексії Криму, повідомляє БелаПАН.

Прес-конференція, присвячена «п’ятиріччю входження Криму до складу Російської Федерації», відбулася 18 березня в прес-центрі російського агентства Sputnik у Мінську.

«З огляду на заявлену тему прес-конференції, ми не хочемо, щоб присутність наших журналістів там була витлумачена нашими читачами як підтримка однієї з позицій щодо подій у Криму в 2014 році. Крім того, позиція Росії в цій темі широко і давно відома», – пояснили свою позицію редакції.

Заяву підписали головні редактори порталу Tut.by, «Європейського радіо для Білорусі», видань «Наша ніва» та «Народная воля», інформаційної компанії БелаПАН.

У 2014 році Москва окупувала український Крим і заявила про входження півострова до складу Росії. Світова спільнота засудила цей крок і не погодилася з ним, Генеральна асамблея ООН двома резолюціями підтвердила український статус Криму і відкинула претензії Росії, а також визнала її державою-окупантом. У Москві кажуть про нібито законність анексії Криму – всупереч міжнародному праву.

Прихильники Гуайдо взяли під контроль 3 венесуельські дипоб’єкти у США

Прихильники лідера опозиції Венесуели Хуана Гуайдо взяли під контроль три дипломатичні об’єкти своєї країни у Сполучених Штатах, повідомив 18 березня призначений Гуайдо посол у США Карлос Веккіо. За його словами, йдеться про дві будівлі, що належать міністерству оборони Венесуели у Вашингтоні, і консульська установу в Нью-Йорку. Веккіо заявив, що опозиція планує «найближчими днями» взяти під контроль і посольство Венесуели у Вашингтоні.

«Ми повертаємо і захищаємо активи венесуельського народу, щоб не дати режиму узурпатора продовжити красти і нищити його, як це було останні 20 років», – сказав Веккіо.

Хорхе Арреаза, міністр закордонних справ Венесуели в уряді Ніколаса Мадуро, назвав події «насильницькою і незаконною окупацією». У Мадуро назвали цю акцію «надзвичайно серйозним порушенням міжнародних зобов’язань уряду США».

Представник Держдепартаменту США підтвердив, що адміністрація США підтримала цей крок.

Сполучені Штати і близько 50 інших країн визнають Гуайдо тимчасовим президентом Венесуели. Росія і Китай входять в числа країн, що підтримують Мадуро.

Держсекретар США Майк Помпео 14 березня заявив, що всі дипломати і співробітники США покинули Венесуелу. Гуайдо, який очолює контрольовані опозицією Національні збори, оголосив себе тимчасовим президентом Венесуели в січні.

Ніколас Мадуро, який вступив на посаду в 2013 році після смерті Уго Чавеса, був приведений до присяги на другий термін у січні після весняних виборів 2018 року. Опозиція бойкотувала голосування, заявила про фальсифікації, що і призвело до масових вуличних протестів.

Стрілянина в Нідерландах, поліція повідомляє про одного вбитого – ЗМІ

Нідерландська поліція розслідує стрілянину в громадському транспорті в місті Утрехт 18 березня, повідомляють місцеві ЗМІ. За повідомленнями, одна людина загинула.

Поліцейські згодом повідомили, що стрілка ще не затримали, школи Утрехта отримали вказівку тримати двері замкненими.

«У трамваї було здійснено кілька пострілів, кілька людей отримали поранення. Гелікоптери на місці подій, поки що нікого не затримали», – сказала речниця поліції Юст Ланшаг.

Поліція припускає, що стрілянина була терористичним актом. Інших деталей правоохоронці наразі не надають.