Португалія припинила видавати візи громадянам Ірану

Міністерство закордонних справ Португалії припинило видавати візи громадянам Ірану та посилило охорону свого консульства в Тегерані.

Візи припинили видавати тимчасово, для надання іранцям проїзних документів застосовуватимуть альтернативні механізми. У своїй заяві міністерство наголошує, що рішення не є «політичним».

15 липня міністр закордонних справ Португалії Августо Сантуш Сілва розповів парламентському комітету, що тимчасове припинення видачі віз спричинене невказаними «безпековими причинами».

Трамп заявив, що США не будуть продавати Туреччині винищувачі F-35

Президент США Дональд Трамп оголосив про рішення Вашингтона не продавати Анкарі сучасні американські винищувачі F-35. 16 липня Трамп заявив журналістам, що вважає «несправедливим» скасування продажу Туреччині понад сотні літаків, звинувативши свого попередника Барака Обаму у неспроможності продати свого часу ракети Patriot.

Заборона на продаж 116 літаків стала відповіддю на поставку до Туреччини перших партій російських зенітно-ракетних комплексів С-400.

Раніше виконувач обов’язків міністра оборони США Марк Еспер у Сенаті заявив, що Туреччина «не може мати і те, і інше» – і російське, і американське обладнання, тому що С-400 «істотно підривають можливості F-35», додав він.

Пентагон побоюється, що якби F-35 потрапили до Туреччини, Росія за допомогою радарів С-400 могла б отримати важливу інформацію про електроніку, якою оснащені винищувачі.

15 липня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган повідомив про отримання Анкарою вісьмох літаків з російськими комплексами С-400.

В Мексиці росіянина засудили до більш ніж 37 років ув’язнення за вбивство

В Мексиці суд засудив росіянина Олексія Макєєва до 37 з половиною років ув’язнення за вбивство місцевого жителя у травні 2017 року. Про це повідомляє прокуратура штату Кінтана-Ру.

Макєєв також має виплатити 405 тисяч мексиканських песо (близько 552 тисяч гривень) в якості компенсації.

Блогер Олексій Макєєв був відомий під ніком Alextime. Він публікував на YouTube ролики, в яких ображав жителів Мексики. Також він публікував в мережі нацистську символіку.

Читайте також: Хто він – росіянин, якого через образи на свою адресу хотіли лінчувати мексиканці?

19 травня 2017 року жителі Канкуна оточили будинок, в якому жив Макєєв. Сварка переросла в бійку, під час якої Макєєв поранив ножем одного з місцевих жителів. Пізніше він помер в лікарні. Самого Макєєва госпіталізували з черепно-мозковою травмою, він провів у реанімації кілька днів. Після виписки з лікарні Макєєва взяли під варту.

Суд визнав росіянина винним, хоча захист Макєєва наполягав, що мексиканець загинув в результаті необхідної самооборони.

У посольстві Росії в Мексиці повідомили «РІА Новини», що під час засідання права Макєєва були дотримані. За словами дипломатів, за законами Мексики росіянин має право на те, щоб відбувати покарання на батьківщині, але він з таким проханням поки не звертався.

США: Палата представників у резолюції засудила «расистські коментарі» Трампа

Палата представників Конгресу США 16 липня схвалила резолюцію, яка засуджує «расистські коментарі» президента Дональда Трампа. Чотири республіканці і один незалежний депутат приєдналися до 235 законодавців-демократів, які мають більшість у Палаті представників, на підтримку резолюції.

Текст «рішуче засуджує расистські висловлювання президента Дональда Трампа, які узаконили і посилили страх перед новими американцями та представниками небілого населення, а також ненависть до них».

Резолюція має символічний характер. За американським законодавством, резолюція має пройти затвердження у Верхній палаті Конгресу – Сенаті, де більшістю володіють республіканці, а тому резолюція, найімовірніше, буде заблокована.

Президент США Дональд Трамп у своїх недавніх Twitter-повідомленнях, відповідаючи на жорстку критику, закликав чотирьох депутаток від Демократичної партії, взятися за поліпшення ситуації з корупцією і злочинністю в країнах, з яких вони «прийшли». При цьому троє з чотирьох жінок, до яких звертався Трамп, народилися у США. Йдеться про Олександрію Окас-Кортез зі штату Нью-Йорк, Рашіду Тлейб з Мічигану, Ільхану Омар з Міннесоти і Аянну Преслі з Массачусетса. З чотирьох жінок тільки Омар народилася за межами США – у Сомалі.

Масштабну хакерську атаку в Болгарії пов’язують із планами Софії купити літаки в США

Масштабна хакерська атака в Болгарії може бути пов’язана з рішенням Софії придбати військові літаки зі Сполучених Штатів Америки, заявив болгарський міністр внутрішніх справ. Рада безпеки країни зібралася 16 липня, щоб розглянути ситуацію.

Младен Маринов заявив, що персональні фінансові дані близько п’яти мільйонів болгар й іноземців, які проживають в країні, потрапили в ЗМІ з російської електронної пошти внаслідок хакерської атаки на систему Національної служби доходів Болгарії 15 липня.

За словами Маринова, електронні листи з викраденими особистими фінансовими даними і заявами, що містили заклик до відставки міністра фінансів Болгарії Владислава Горанова, поширили відразу після того, як Болгарія погодилася придбати у США вісім нових винищувачів Lockheed Martin F-16 вартістю 1,256 мільярда доларів.

«Організовані злочинні групи, що беруть участь у кібератаках, зазвичай прагнуть прибутку, але в цьому випадку можливі політичні мотиви. Уряд вирішив учора купити літаки F-16, а електронні листи, які вимагали відставки Горанова, прийшли з Росії. Тут можна робити здогадки», – сказав міністр, додавши, що зараз триває розслідування.

Прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов 16 липня скликав позачергову сесію Ради безпеки для обговорення ситуації.

Тегеран підтвердив арешт французько-іранського науковця

Влада Ірану підтвердила арешт в країні французько-іранського академіка Фаріби Адельхи. Це сталося через день після того, як президент Франції Еммануель Макрон поставив це питання Тегерану.

15 липня Макрон виступив з заявою, в якій вимагав пояснень щодо арешту минулого місяця Адельхи, співробітниці паризького Інституту політичних досліджень.

«Ця особа була затримана нещодавно… але з огляду на характер справи, зараз не час для надання будь-якої інформації про це», – заявив представник судової влади Ірану Голамхоссейн Есмаілі 16 липня.

Причини арешту наразі невідомі.

Арешт Адельхи відбувся на тлі зусиль Франції зменшити напруженість між Тегераном та Вашингтоном через суперечку щодо ядерної угоди.

США вводять нові правила отримання притулку

Нові правила отримання притулку в США вступлять в силу у вівторок, 16 липня, повідомляє «Голос Америки».

Тепер, згідно з правилами, щоб в’їхати в Сполучені Штати, особи, які шукають притулку, повинні будуть довести, що їм було відмовлено в допомозі в третій країні, але не в їхній власній, і не в США. В іншому випадку вони отримають відмову.

Правила не застосовуватимуться до громадян Мексики чи Канади.

США домовилися з Гватемалою і Мексикою про політику в сфері міграції та надання притулку, оскільки адміністрація Трампа прагне скоротити число осіб, які перетинають південний кордон країни без дозволу, і кількість прохачів притулку.

Адміністрація Трампа намагається перешкодити більшості з тих, хто перебуває на південному кордоні США, прагнучи отримати притулок, можливості це зробити. Дана ініціатива, скоріш за все, торкнеться значну частину вихідців з Центральної Америки, які перетинають Мексику.

«Велика кількість необґрунтованих заяв про надання притулку створює надзвичайну навантаження на національну імміграційну систему, підриває багато гуманітарні цілі надання притулку, посилює гуманітарну кризу контрабанди людей», – констатував генеральний прокурор США Вільям Барр.

29 квітня Трамп віддав розпорядження про запровадження нових заходів контролю потоку мігрантів, що намагаються отримати притулок в Сполучених Штатах.

Серед них – розгляд заяв про надання притулку протягом 180 днів з дня подачі, введення оплати за розгляд заяв та надання тимчасового дозволу на роботу, і заборона на видачу подібних дозволів тим, хто перейшов кордон незаконно. Як повідомлялося, раніше процес розгляду заяв про статус біженця у США міг займати кілька років.

У ЄС не вважають, що Іран зірвав ядерну угоду

Сторони так званої ядерної угоди з Іраном 2015 року, що далі дотримуються її, не вважають, що здійснені Тегераном її порушення становлять серйозне недотримання документа, заявила після засідання міністрів закордонних справ країн Європейського союзу верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Моґеріні. За її словами, ці країни наразі не давали знати про наміри вдаватися до передбаченого угодою механізму розв’язання суперечностей.

«Ми зазначаємо, що з технічного погляду всі зроблені кроки – і ми шкодуємо, що вони були зроблені, – можна повернути до первісного стану. Тож ми сподіваємося на це і запрошуємо Іран зробити ці кроки назад», – сказала вона після зустрічі у Брюсселі про низку нещодавніх демонстративних кроків Тегерана, що порушили умови угоди.

Самі міністри під час засідання наполягали, що останні дії Тегерана, зокрема перевищення рівня збагачення урану, визначеного угодою, ще не означають зриву всієї угоди. За їхніми словами, угоду ще можна врятувати.

Напередодні зустрічі, 14 липня, президент Ірану Хасан Роугані заявив, що його країна готова вести переговори зі Сполученими Штатами Америки, які вийшли з ядерної угоди, якщо Вашингтон зніме з неї економічні санкції. Державний секретар США Майк Помпео відразу ж відкинув цю пропозицію.

Тим часом лідери європейських країн закликали Тегеран і Вашингтон поновити переговори і покласти край ескалації напруженості в їхніх відносинах. Велика Британія, Франція і Німеччина, що разом із Китаєм і Росією залишаються сторонами ядерної угоди, 14 липня закликали «всіх учасників процесу зробити перерву і подумати над можливими наслідками своїх дій». Така спільна заява з’явилася після зустрічі президента Франції Емманюеля Макрона, канцлерки Німеччини Анґели Меркель і британського міністра у справах Європи Дейвіда Лідінґтона на Національне свято Франції в Парижі того ж дня.

Іран же 8 липня закликав європейських партнерів утриматися від різкої реакції на те, що Тегеран вирішив порушити обмеження щодо збагачення урану, вказане в ядерній угоді 2015 року.

Президент США Дональд Трамп 2018 року вивів Вашингтон із багатосторонньої ядерної угоди з Іраном, що обмежила ядерну програму Тегерана так, щоб він не зміг здобути ядерної зброї, звинувативши Іран у її порушеннях. Відтоді він наклав на Тегеран уже кілька пакетів санкцій США і погрожує новими обмеженнями. У відповідь Іран вимагає від інших учасників угоди захистити Тегеран від американських санкцій і, заявляючи про їхню бездіяльність, почав демонстративно порушувати деякі пункти угоди. Натомість країни-учасниці попередили Іран, що він має повернутися до виконання своїх зобов’язань.