Паралімпійський комітет Росії після допінгового скандалу вирішили умовно відновити у правах

Міжнародний паралімпійський комітет (IPC) вирішив умовно відновити в правах Паралімпійський комітет Росії. Обмеження, накладені після допінгового скандалу, будуть зняті з 15 березня, йдеться у заяві IPC від 8 лютого.

«Після того, як минуло 29 місяців, рада керівників IPC твердо переконана, що більше немає необхідності в утриманні Російського паралімпійського комітету в підвішеному стані», – заявив президент Міжнародного паралімпійського комітету Ендрю Парсонс.

У заяві комітету йдеться, що Російський паралімпійський комітет відповідає 69 з 70 критеріїв, необхідних для скасування обмежень у правах.

Російські спортсмени були відсторонені від участі в Паралімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро, і змогли виступати лише як «нейтральні» спортсмени на минулорічних Зимових Паралімпійських іграх в Пхьончхані через звинувачення у допінгових зловживаннях, підтримуваних державою на Зимовій олімпіаді в російському Сочі в 2014 році. Російська влада, попри численні докази, участь держави у цьому заперечує.

Гасло «Смерть Америці» стосується Трампа і посадовців, а не народу США – Хаменеї

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що гасло «Смерть Америці» стосується президента США Дональда Трампа та інших американських посадовців, а не американської нації.

«Смерть Америці» означає смерть Трампу, Болтону і Помпео. Це означає смерть американським правителям», – сказав Хаменеї 8 лютого виступаючи перед іранськими військовими з нагоди урочистостей до 40-річчя Ісламської революції 1979 року.

Останнім часом гасло «Смерть Америці» стали регулярно вигукувати на організованих провладних мітингах і заходах, а також на п’ятничних молитвах.

«Це означає смерть для небагатьох людей, які керують цією країною. Ми нічого не маємо проти американської нації», – процитували слова Хаменеї на його офіційному сайті.

Водночас Хаманеї, якому належить право останнього слова у всіх державних справах Ісламської республіки, заявив, що його країна не відмовлятиметься від ужитку гасла «Смерть Америці», поки Вашингтон продовжуватиме свою «ворожу політику щодо Тегерана».

Напруженість у відносинах між Іраном та Сполученими Штатами зросла після рішення президента США Дональда Трампа вийти з ядерної угоди і запровадити жорсткі економічні санкції.

У Росії помер відомий актор Сергій Юрський

У російській столиці Москві у віці 83 років помер актор, режисер і поет Сергій Юрський. За даними російських ЗМІ, Юрський помер після тривалої хвороби.

Він почав свою кар’єру в 1960-х роках, зіграв головні ролі в більш ніж 40 фільмах, а також поставив спектаклі в театрі Моссовета в Москві, де почав зніматися в 1978 році. Сергій Юрський став популярним завдяки ролям у таких радянських фільмах як «Республіка ШКІД», «Золоте теля», «Місце зустрічі змінити не можна», «Любов і голуби».

Сергій Юрський неодноразово виступав проти обмеження свободи слова, закликав припинити війну в Чечні і відразу після російської анексії Криму і початку збройних дій на Донбасі звинуватив владу Росії у «втручанні у внутрішні справи України».

Парламент Греції розгляне протокол про вступ Македонії до НАТО

Парламент Греції планує голосування за ратифікацію протоколу про вступ сусідньої Македонії до Північноатлантичного альянсу на 8 лютого. Це може стати ще одним кроком до завершення протистояння, що тривало десятиріччями.

Очікується, що голосування відбудеться у другій половині дня.

Воно стало можливим після того, як 2018 року Македонія погодилася змінити свою назву на Північну Македонію і відповідну угоду ратифікували парламенти обох країн.

Читайте також: Македонія – майже в НАТО: обнадійливий знак для України?​

Уряди грецького прем’єра Алексіса Ципраса і його македонського колеги Зорана Заєва підписали цю угоду в червні 2018 року. Документ передбачає зміну назви Македонії на Північну Македонію, щоб Афіни розблокували вступ Скоп’є до НАТО і ЄС.

В обох країнах угода має численних супротивників, які звинувачують уряди своїх країн у надто великих поступках іншій стороні і час від часу влаштовують демонстрації протесту.

Парламент Македонії після тривалих дебатів затвердив зміни до Конституції країни про її нову назву 11 січня 81 голосом із загалом 120 депутатів.

Македонія заявила, що очікує, що Греція стане першим членом НАТО, який ратифікує протокол про приєднання, після чого країна почне називати себе новою назвою – Північна Македонія. Відповідні зміни до конституції парламент Македонії схвалив 11 січня 2019 року.

Згідно з прогнозами, грецькі парламентарі схвалять вступ свого сусіда до НАТО. Так само очікується, що згоду дадуть і решта членів Альянсу.

Від самого розпаду колишньої Югославії і виникнення незалежної Македонії 1991 року Греція виступає проти цієї назви сусідньої країни, твердячи, що ця назва становить до неї територіальну претензію. Цю ж назву, кажуть в Афінах, має традиційний регіон на півночі Греції, що охоплює дві з половиною сучасні провінції.

Македонією також називалося давнє царство, що існувало переважно в межах території півночі сучасної грецької держави і відіграло значну роль в історії давньої Греції, а світові відоме своїм царем-завойовником Александром Македонським.

Читайте також: Росія зазнала історичної поразки на Балканах​

Через цю суперечку і позицію Греції сучасна держава македонців-слов’ян визнана низкою міждержавних і міжнародних організацій під тимчасовою назвою «Колишня югославська республіка Македонія». Афіни заявляли, що будуть блокувати вступ Скоп’є до НАТО і Європейського союзу, доки там не змінять назви своєї держави.

Македонія чекала вступу до НАТО понад 10 років, коли у квітні 2008 року на саміті у Бухаресті було ухвалене рішення про її залучення до альянсу. Як і Хорватія та Албанія, офіційне Скоп’є тоді отримало План дій щодо членства (ПДЧ). Албанці та хорвати вступили до НАТО вже у 2009 році, а процес приєднання Македонії заблокувала Греція.

WSJ: Пентагон планує вивести війська США з Сирії до кінця квітня

Міністерство оборони США планує вивести американські війська з Сирії до кінця квітня поточного року. Видання The Wall Street Journal з посиланням на невказані офіційні джерела повідомило 7 лютого, що рішення ухвалене, попри відсутність плану в адміністрації президента Дональда Трампа щодо захисту союзних курдських бійців від нападу після виходу американських військ.

Водночас у Держдепартаменті США заявили, що у Сполучених Штатів «немає встановленого графіка виведення військових сил» з Сирії. Міністерство оборони відмовилося від коментарів.

WSJ, у свою чергу, повідомляє, що офіційні особи США вже цього тижня почали інформувати європейських союзників про виведення військ із Сирії. Такі попередження, за даними видання, озвучувались у Вашингтоні на конференції з обговорення майбутніх зусиль світових лідерів щодо боротьби з ісламістами.

Президент Дональд Трамп у грудні минулого року заявив про намір вивести всі дві тисячі американських військових із Сирії. Критики такого рішення кажуть, що це може призвести до відродження сил «Ісламської держави» та «Аль-Каїди» в Сирії та сусідньому Іраку.

У США оприлюднили фото, що свідчать про нову спробу Ірану запустити супутник

Дві компанії-оператори супутників оприлюднили фото, які свідчать про спробу Ірану запустити ще один супутник після попередньої невдалої спроби в січні.

На оприлюдненому 7 лютого фото, датованому 5 лютого, видно ракету в Космічному центрі Імама Хомейні. На фото з наступного дня на цьому ж місці ракети вже немає і видно обпалений стартовий майданчик.

Фото оприлюднили американські компанії DigitalGlobe і Planet.

На даний час невідомо, чи був запуск успішним.

У січні іранська влада повідомляла, що запустила супутник, але ракета не змогла досягнути орбіти. Перед цим президент країни Хасан Роугані заявляв, що Іран планує вивести на орбіту два супутники, попри попередження США, що такі дії будуть порушенням рішень ООН.

На початку січня Сполучені Штати закликали Іран не продовжувати «провокативні» плани запуску трьох космічних апаратів, стверджуючи, що вони «практично ідентичні» ядерним балістичним ракетам і порушують резолюцію ООН.

 

 

В Росії колишнього полковника ГРУ відпускають з колонії

Суд у російській Мордовії змінив вирок колишньому полковнику Головного розвідувального управління Володимиру Квачкову у зв’язку з частковою декриміналізацією 282 статті Карного кодексу про розпалювання ненависті і ворожнечі. Про це повідомляють російські ЗМІ з посиланням на адвоката Квачкова. 

За його словами, полковник повинен вийти на волю 19 лютого.

У 2013 році Квачков був засуджений до 13 років колонії суворого режиму за звинуваченням у підготовці збройного заколоту і тероризмі. Пізніше Верховний суд Росії скоротив покарання відставному полковнику до восьми років позбавлення волі. Екс-полковник всі звинувачення відкидав.

У 2017 році суд призначив йому ще півтора роки ув’язнення після того, як полковник записав ролик, в якому закликав до «збройної боротьби для захисту вітчизни».

Тепер Зубово-Полянський районний суд скасував останній вирок. Прокуратра підтримала клопотання адвоката.

За версією слідства, Квачков готував повстання силами створеної ним організації «Народне ополчення імені Мітіна і Пожарського»​ (згодом її визнали терористичною і заборонили в Росії).

Наразі 70-річний Квачков публічно різко критикував владу Росії і політику її президента Володимира Путіна, а також виступав із антисемітськими заявами. Себе називав «християнським націоналістом» і «прибічником російської православної держави».

У січні 2019 року стало відомо про закриття справи проти жительки анексованої Росією Ялти Еліни Мамедової також через часткову декриміналізацію статті про розпалювання ненависті і ворожнечі.

Представники «Талібану» і делегація Афганістану завершили дводенні переговори в Москві

Представники екстремістського угруповання «Талібан» і офіційної влади Афганістану заявили, що після двох днів переговорів у Росії планують продовжити «внутрішньоафганський» діалог у Катарі «якомога швидше».

Делегацію офіційного Кабулу з близько 40 політиків очолив колишній президент країни Хамід Карзай. Представників чинного афганського уряду в ній не було.

Згідно зі спільною заявою сторін, вони домовилися зустрітися знову в столиці Катару Досі, де «Талібан» має напівофіційне представництво.

Зустріч у Москві стала частиною ширшого переговорного процесу, до якого долучилися представники Сполучених Штатів.

Планується, що делегати США і талібів зустрінуться в Досі 25 лютого, через кілька тижнів після того, як представник Вашингтону з мирного врегулювання в Афганістані Залмай Халілзад заявив про узгодження рамкової мирної угоди з бойовиками.

Читайте також: У Москві йдуть «міжафганські» переговори, поки в Афганістані триває насильство​

Халілзад не брав участі в переговорах у Москві. 8 лютого він виступить у Вашингтоні і розповість про поточний статус мирного процесу в Афганістані.

Карзай за результатами зустрічі в Москві назвав ці переговори «вельми задовільними».

Втім, зустріч президент Афганістану Ашраф Гані характеризує делегацію під проводом Карзая як таку, що не виступає від імені влади Кабулу, повідомляють місцеві ЗМІ.

«Ті, хто долучився що цих перемов, є незалежними особами», – цитує Гані афганське видання ToloNews.

Він додав, що «бажає найкращого» голові афганської делегації.

За словами Карзая, головним предметом обговорення в Москві стало виведення іноземних військових з Афганістану. Він стверджує, що з цього питання майже вдалося досягти консенсусу.

Голова делегації «Талібану», яка складалася з десяти людей, Шер Мухаммад Аббас Станікзай, також назвав зустріч «дуже успішною».

«Ми досягли згоди з багатьох питань і я сподіваюся, що в майбутньому ми матимемо подальший поступ і врешті-решт досягнемо рішення, ми можемо досягнути повного миру в Афганістані», – заявив Станікзай журналістам.

Читайте також: В Афганістані бойовики напали на радіостанцію, вбито двох журналістів​

За словами представника бойовиків, питання про виведення військових США з Афганістану ще не вирішене.

США намагаються влаштувати домовленість, що привела б до закінчення 17-річної війни між талібами і урядом Афганістану. Переговори йдуть важко, таліби відмовляються від прямих контактів із представниками уряду і мають США за посередника.

20 грудня 2018 року представник США офіційно заявив про наміри американського президента Дональда Трампа вивести в недалекому майбутньому з Афганістану не менше ніж п’ять тисяч військовослужбовців. Ця новина надійшла на наступний день після заяви Трампа про намір вивести дві тисячі військових із Сирії.