Мей заявила про можливість перенесення Brexit

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей заявила, що запропонує депутатам британського парламенту проголосувати за перенесення Brexit, якщо до 12 березня вони не схвалять угоду про вихід королівства з Євросоюзу. Про це лідер країни заявила на засіданні британського парламенту 26 лютого, повідомляє Бі-бі-сі.

Дата виходу Великобританії з ЄС встановлена на 29 березня.

Мей заявила, що сама виступає проти будь-якого відтермінування Brexit. За її словами, якщо депутати підтримають таку ініціативу, вихід Великої Британії з ЄС не може відбутися пізніше кінця червня.

25 лютого британська газета The Guardian з посиланням на власні джерела повідомила, що Brexit може бути перенесений на два роки. Ця ідея нібито активно обговорюється в керівництві Європейського союзу. Представники Євросоюзу не підтвердили, але і не спростували цю інформацію.

Минулого тижня також стало відомо, що лідер лейбористів у британському парламенті Джеремі Корбін підтримує ідею проведення другого референдуму щодо Brexit.

Британський парламент усе ще не схвалив договір про вихід Британії з ЄС. До 29 березня залишається менше п’яти тижнів. Прихильники Мей наполягають, що парламент не повинен блокувати «жорсткий Brexit», щоб не позбавляти прем’єра свободи маневру на переговорах з ЄС про внесення змін до проекту договору.

Ці переговори тривають і в Єгипті, куди Мей та інші лідери Євросоюзу приїхали на європейсько-арабський саміт. Очікується, що вони триватимуть і наступного тижня. За словами Мей, переговори відбуваються успішно, проте, як і раніше, неясно, чи вдасться їй домогтися таких поступок, які задовольнили б більшість у парламенті.

Британські лейбористи висунуть Мей свої вимоги стосовно Brexit

Лідер Лейбористської партії Великобританії Джеремі Корбін 26 лютого висуне «альтернативні» вимоги уряду Терези Мей щодо виходу Сполученого королівства з Європейського союзу. Про це мовиться у заяві, оприлюдненій партією.

Серед вимог лейбористів: постійне і повне членство країни в митному союзі ЄС; тісний зв’язок з єдиним ринком ЄС; участь у програмах щодо охорони навколишнього середовища, освіти та промислового регулювання; недвозначні угоди з ЄС щодо заходів безпеки.

Якщо Мей не погодиться на ці умови, лейбористи приєднаються до прихильників ініціативи другого референдуму щодо Brexit, заявили в партії.

У Брюсселі 26 лютого відбудеться черговий раунд переговорів щодо виходу Великої Британії з Євросоюзу. У зустрічі візьмуть участь британський міністр у справах Brexit Стівен Барклі і головний переговірник ЄС Мішель Барньє.

Велика Британія має вийти з ЄС до 29 березня. Щодо цього висловилися на референдумі 2016 року з перевагою менш ніж у чотири відсотків прихильники виходу Великої Британії з Євросоюзу.

Раніше узгоджену Лондоном і Брюсселем угоду не підтримує британський парламент. Чергове голосування з цього питання відбудеться до 12 березня, пообіцяла Мей.

У свою чергу ЄС відмовлялися повертатися до переговорів чи змінювати угоду.

Лідер Північної Кореї прибув до В’єтнаму на зустріч з Трампом

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин прибув до В’єтнаму напередодні другого саміту з президентом США Дональдом Трампом. Його поїзд зупинився на станції в місті Донгданг після перетину китайського кордону, повідомляє агентство Reuters.

Кім Чен Ина на вокзалі зустрічали офіційні особи В’єтнаму з червоною доріжкою і почесною вартою. Очікується, що глава КНДР доїде до Ханоя на машині, де відбудеться його зустріч з президентом США. Дональд Трамп повинен прибути в Ханой пізніше у вівторок.

Перед вильотом з Вашингтона Трамп написав в Twitter: «Після повної денуклеаризації, Північна Корея швидко стане генератором економічного зростання. Без цього – залишиться тим, чим є. Голова Кім прийме правильне рішення».

Друга зустріч лідерів США та Північної Кореї повинна відбутися 27 і 28 лютого. Обговорюватися буде ядерне роззброєння КНДР, як і на першому саміті, який відбувся 12 червня 2018 року в Сінгапурі. Тоді сторони підписали документ, згідно з яким Пхеньян зобов’язаний проводити ядерне роззброєння у відповідь на гарантії безпеки з боку США. Однак пізніше ЗМІ повідомляли, що КНДР продовжує ядерні розробки.

США: адвокати просять суддю бути поблажливим до Манафорта

Адвокати колишнього очільника президентської кампанії Дональда Трампа Пола Манафорта закликали федерального суддю засудити їх клієнта не більше ніж до 10 років в’язниці в покарання за фінансові та податкові злочини, пов’язані з його роботою в якості політичного консультанта в Україні.

У зверненні до федерального судді, який повинен оголосити вирок Манафорту 13 березня, адвокати пишуть про те, що злочини не стосуються зв’язків виборчого штабу Дональда Трампа з Росією. Саме пошуком таких потенційних зв’язків займається спеціальний прокурор Роберт Мюллер, який пред’являв звинувачення Полу Манафорту.

«Його справа – це справа не про вбивство, наркокартелі, організовану злочинність, фінансові піраміди. Пол Манафорт заробив значні доходи, працюючи політичним консультантом в Україні, він не повідомив державі про ці суми і спробував приховати свої акції від влади. Він взяв на себе повну відповідальність, визнавши свою провину», – мовиться в документі захисту.

Адвокати Манафорта, підкреслюють, що в минулому обвинувачених у злочинах, пов’язаних з роботою в якості незареєстрованого агента іноземної держави або в порушенні законів про приховування доходів за кордоном, як правило, не засуджувалися до тривалих термінів ув’язнення. В даному випадку Пол Манафорт компенсував збитки, погодившись виплатити багатомільйонні штрафи.

У березні суд у штаті Вірджинія має оголосити вирок у справі проти 69-річного екс-керівника кампанії Трампа, за якою його визнали винним у восьми пунктах фінансових злочинів. Також має бути оголошений вирок у Вашингтоні за суміжною справою про його діяльність у США як незареєстрованого іноземного агента і відмивання грошей.

Манафортові загрожує до 25 років ув’язнення.

Суд у Пакистані відмовився звільнити екс-прем’єра Шаріфа, засудженого за корупцію

Суд у Пакистані відмовився звільнити колишнього прем’єр-міністра країни Наваза Шаріфа, який відбуває 7-річний термін ув’язнення за звинуваченням у корупції, під заставу для проходження лікування. Про рішення суду повідомила партія Шаріфа.

В ухваленій 25 лютого постанові Високого суду Ісламабаду йдеться про те, що звільнення Шаріфа на підставі стану здоров’я неможливе, оскільки він вже проходить лікування. Хваджа Асіф, лідер Пакистанської мусульманської ліги Наваза Шаріфа, заявив про намір оскаржити це судове рішення.

Шаріф проходить курс лікування в лікарні в місті Лахорі в зв’язку з ускладненнями з серцем. Його адвокати наполягають, що колишній лідер країни занадто слабкий, щоб перебувати в тюрмі. Шаріф, що тричі обіймав посаду прем’єр-міністра, був відсторонений від посади в 2017 році за рішенням Верховного суду.

У грудні минулого року антикорупційний суд у Пакистані засудив колишнього прем’єр-міністра до семи років позбавлення волі за володіння активами, які перевищують його відкриті доходи.

Сам Шаріф відкидав усі звинувачення.

Вибори в Молдові: жодна партія не отримує вирішальної більшості

На парламентських виборах у Молдові, що відбулися 24 лютого, жодна з політичних сил не отримує вирішальної більшості голосів.

Вибори вперше проводилися за змішаною системою – половина депутатів обиралася за партійними списками, половина – по одномандатних округах.

За даними Центральної виборчої комісії, при підрахунку майже всіх голосів, за партійними списками лідирує пропрезидентська Партія соціалістів, яку називають проросійською політичною силою.

Соціалісти, як очікують, матимуть 34 місця в 101-місному парламенті. Ще 31 місце може відійти представникам владної Демократичної партії Молдови олігарха Володимира Плахотнюка, 26 – опозиційному, проєвропейському блоку ACUM, сім місць – консервативній партії ШОР. Ще три місця отримають незалежні кандидати.

Таким чином, за попередніми даними, жодна з політичних сил не має більшості для формування уряду. 

Якщо новий парламент не зможе сформувати владну коаліцію протягом 45 днів після оголошення результатів виборів, президент розпустить його і оголосить про нові вибори.

Додон 24 лютого заявив про «високий ризик позачергових виборів у найближчі кілька місяців».

Попри те, що в ЦВК заявили про відсутність значних порушень на виборах, і проросійські, і проєвропейські сили звинуватили владних демократів у фальсифікаціях.

Читайте також: Що очікувати від парламентських виборів у Молдові?

Активність виборців, за даними ЦВК, склала 49 відсотків.

За зміненою системою виборів, за 101 місце в парламенті борються 14 партій і 1 блок, а також 320 депутатів-одномандатників. Вибори проводили за змішаною системою: 50 депутатів за партійними списками і 51 – в одномандатних округах. Дотепер вибори в Молдові відбувалися тільки за партійними списками.

Для потрапляння до парламенту партія має набрати не менш ніж 6% голосів, блок – не менш ніж 8%. В одномандатних округах перемагає кандидат, що набрав голосів більше, ніж будь-хто інший, в один тур.

Влада В’єтнаму депортувала двійника Кім Чен Ина

Влада В’єтнаму депортувала з країни австралійського коміка – двійника північнокорейського лідера Кім Чен Ина – менш ніж за добу до того, як у Ханой на переговори з президентом США Дональдом Трампом повинен прибути справжній Кім Чен Ин.

Комік, який називає себе Говард Ікс, приїхав до столиці В’єтнаму 22 лютого разом зі своїм товаришем, який зображає Дональда Трампа. Вони позували на вулицях в’єтнамської столиці, привертаючи увагу журналістів і перехожих.

25 лютого в готель до Говарда Ікс прийшла поліція, щоб доставити його в аеропорт. Офіційно влада не коментувала своє рішення. У Ханої напередодні саміту посилені заходи безпеки.

Комік приїжджав і в Сінгапур минулого року під час першого саміту Трампа і Кіма. Там його також затримували, проте не депортували.

Расселу Вайту, який пародіював Трампа, дозволили залишитися у В’єтнамі, але заборонили виступати на публіці.

Друга зустріч лідерів США і Північної Кореї має відбутися 27 і 28 лютого. Обговорюватися, як і на першій зустрічі, буде ядерне роззброєння КНДР.

Кім Чен Ин два дні тому виїхав із Північної Кореї на броньованому поїзді і через територію Китаю рухається до В’єтнаму.

Вибори в Молдові: влада і опозиція говорять про фальсифікації з виборцями з Придністров’я

На парламентських виборах, що відбуваються в Молдові, представники і влади, і опозиції заявляють про фальсифікації на спецдільницях для виборців із непідконтрольного Кишиневу Придністров’я.

При цьому різні політичні сили звинувачують у цьому одна одну.

Президент Молдови Ігор Додон, виходець із лав нині опозиційної Партії соціалістів, яку він очолював до обрання головою держави, заявив, що сфальсифікувати вибори за допомогою голосів виборців із Придністров’я намагається нині владна Демократична партія, яку очолює суперечливий підприємець Влад Плахотнюк.

Інша опозиційна сила, проєвропейський блок «Acum» («Зараз»), звинувачує в тій самій фальсифікації разом Демократичну партію і Соціалістичну партію.

А Демократична партія стверджує, що вибори фальсифікують разом обидві нині опозиційні сили, проросійські соціалісти і проєвропейський блок «Зараз».

Центральна виборча комісія Молдови отримала кілька скарг на це від різних сил і звернулася до поліції з проханням розслідувати ситуацію.

Поліція, зі свого боку, заявляє, що перевіряє інформацію і збирає докази, але звертає увагу, що один із головних моментів усіх звинувачень – організоване звезення виборців автобусами на дільниці – сам по собі не є порушенням.

На території Придністров’я, частини Молдови, яку Кишинів не контролює, вибори до парламенту країни не відбуваються, для виборців із цього регіону створені два спеціальні виборчі округи, дільниці яких відкрили на підконтрольній урядові території біля адмінмежі. На ці дільниці від ранку організовано й масово привозять для голосування виборців із Придністров’я.

Дехто з них повідомив кореспондентам Молдовської служби Радіо Свобода, що їм пообіцяли за голосування суми від 50 до 150 лей (від 80 до 240 гривень), не уточнюючи, за кого вони мали б голосувати. Інші заявляли, що їх закликали голосувати члени Соціалістичної партії чи виборчі матеріали цієї партії. Російське агентство «Інтерфакс» повідомляє, що опитані ним виборці з Придністров’я не приховували, що їх привезли організовано «якісь люди», але вони відмовилися відповідати, чи їм платили гроші і за кого вони голосують.

За даними ЦВК Молдови, станом на 18-у годину місцевого часу (збігається з київським) участь у голосуванні взяли 44,4% від усіх виборців. Дільниці мають закритися о 21-й.

За 101 місце в парламенті борються 14 партій і 1 блок, а також 320 депутатів-одномандатників. Вибори проводять за мішаною системою: 50 депутатів за партійними списками і 51 – в одномандатних округах.

Спостерігачі відзначають, що основна боротьба розгортається між пропрезидентською Партією соціалістів, яку називають проросійською політичною силою, нині владною Демократичною партією олігарха Влада Плахотнюка і проєвропейським опозиційним блоком «Зараз» (Acum). Шанси потрапити до парламенту має і в популістської партії «Шор» іще одного суперечливого підприємця й політика Ілана Шора. За опитуваннями, соціалісти можуть набрати найбільше голосів, але навряд чи зможуть створити власний уряд.