«Зловживання владою»: прокурор оскаржує право Трампа на надзвичайний стан без легітимної причини

Генеральний прокурор штату Нью-Йорк Летіша Джеймс заявила 15 лютого, що оскаржуватиме в суді використання надзвичайних повноважень президента США для побудови стіни на кордоні з Мексикою, на чому наполягає Дональд Трамп.

«Оголошення загальнонаціонального надзвичайного стану без легітимної причини може створити конституційну кризу. Ми не підтримуватимемо це зловживання владою і боротимемося з цим усіма правовими інструментами, які є в нашому розпорядженні», – наголосила прокурор Джеймс.

Намір Трампа оголосити надзвичайний стан розкритикували конгресмени, демократи і частина республіканців. На думку опонентів, таке рішення в разі його реалізації може встановити поганий прецедент, коли політичні цілі досягатимуться в обхід Конгресу.

Спікер Палати представників Ненсі Пелосі та лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер відзначили в спільній заяві, що «оголошення загальнонаціонального надзвичайного стану буде беззаконним актом, брутальним зловживанням владою президента і відчайдушною спробою відвернути увагу від того факту, що президент Трамп порушив свою основну обіцянку: змусити Мексику заплатити за його стіну».

15 лютого під час офіційного заходу в Білому домі президент США Дональд Трамп підтвердив попереднє повідомлення своєї адміністрації щодо уникнення нового «шатдауну» та оголошення надзвичайного стану. Білий дім оголосив, що президент Трамп підпише законопроект про фінансування федерального уряду, ухвалений Сенатом і Палатою представників 14 лютого і покликаний забезпечити роботу уряду. Водночас, ішлося в повідомленні, Трамп відразу оголосить надзвичайний стан у країні для отримання коштів на будівництво стіни на кордоні з Мексикою, через суперечку довкола фінансування якої стався попередній «шатдаун».

25 січня Трамп оголосив про відновлення роботи урядових установ після «шатдауну», який почався в кінці минулого року, тривав 35 днів і став найтривалішим в історії США. До «шатдауну» призвела відмова конгресменів-демократів погодити фінансування стіни на кордоні з Мексикою.

Суд у Швеції виправдав 3 фігурантів справи про хабарі дочці покійного президента Узбекистану

Суд шведського Стокгольма 15 лютого виправдав трьох екс-керівників телекомунікаційного гіганта Telia (колишня TeliaSonera – ред.) у гучній справі про хабарі в майже 350 мільйонів доларів старшій дочці покійного президента Узбекистану Іслама Карімова. Так, суд визнав невинуватість колишнього фінансового директора і віце -президента Telia Теро Ківісаарі, колишнього виконавчого директора Ларса Нюберга і екс-головного радника євразійського бізнес-напрямку компанії Улі Туіма.

Троє представників Telia постали перед судом у вересні минулого року за підозрою у виплаті Гульнарі Карімовій 350 мільйонів доларів в обмін на ліцензію за вихід цієї шведської телекомунікаційної компанії на ринок Узбекистану. Зрештою, суд заявив, що не було доведено, що Гульнара Карімова займала якусь офіційну посаду, пов’язану з телекомунікаційним сектором в Узбекистані, що було головним аргументом прокурора.

Telia не єдина міжнародна телекомунікаційна компанія, яку звинувачують у підкупі узбецьких чиновників.

У 2015 році щодо Гульнари Карімової в Швеції, Швейцарії та США відкрили кримінальні справи: їй висунули звинувачення в привласненні близько мільярда доларів. Передусім йшлося про хабарі, які Карімова отримувала щонайменше від шести телекомунікаційних компаній. В Узбекистані Карімову також звинуватили у фінансових зловживаннях на суму близько 53 мільйонів доларів.

Мережа Facebook вилучила десятки акаунтів перед виборами в Молдові

Соціальна мережа Facebook повідомила, що вилучила 168 облікових записів, 28 сторінок і вісім облікових записів Instagram зі своїх медіа-платформ. Як ідеться в повідомленні, ці акаунти і сторінки були «залучені до скоординованої неавтентичної поведінки, спрямованої на людей у Молдові» перед парламентськими виборами 24 лютого.

«Хоча люди, які стоять за цією діяльністю, намагалися приховати свою ідентичність, наш аналіз виявив, що частина цієї діяльності пов’язана зі співробітниками уряду Молдови», – заявив керівник відділу кібербезпеки Facebook Натаніел Ґлейхер 14 лютого. 

«Враховуючи майбутні вибори в Молдові, ми хотіли дати людям інформацію про дії, які ми зробили, і факти, які ми знаємо сьогодні», – додав він.

За словами Ґлейхера, адміністратори сторінок і власники облікових записів публікували записи про місцеві новини і політичні питання, зокрема, включаючи теми російської або англійської мови навчання чи «возз’єднання з Румунією».

Військові літаки США здійснили удари по осередках «Аль-Каїди» у Лівії

Американські військові літаки підтримали сухопутні війська Лівії під час рейду на осередок екстремістського угруповання «Аль-Каїда» на півдні цієї північноафриканської країни.

Міжнародно визнаний уряд Тріполі 14 лютого заявив, що атака відбулася напередодні біля міста Аубарі, що за приблизно 900 кілометрів на південь від столиці. Згідно з офіційними повідомленнями, рейд був спрямований на «низку членів терористичної організації «Аль-Каїда». Деталей про знищення конкретних цілей чи бойовиків немає.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муамара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків та насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкуруюча політична група на віддаленому сході країни відмовилася його визнати. Американські військові періодично здійснюють повітряні удари, щоб позбавити бойовиків безпечного притулку в пустельних районах країни. У 2016 році США провели повітряну кампанію проти бойовиків угруповання «Ісламська держава» у його колишньому лівійському центрі, місті Сирт.

США: суддя вимагає оприлюднити матеріали автопсії у справі про смерть екс-міністра з Росії

Суд у Вашингтоні наказав міській владі оприлюднити результати автопсії й інші документи у справі про смерть колишнього російського міністра преси Михайла Лесіна.

Таке рішення ухвалене за позовом Радіо Свобода до влади столиці США в рамках американського Закону про свободу доступу до інформації.

У листопаді 2015 року тіло Лесіна виявили в номері вашингтонського готелю.

У жовтні 2016 року влада США закрила розслідування у справі про смерть колишнього міністра преси Росії, визнавши її нещасним випадком.

Читайте також: Тупий предмет: таємниця загибелі Лесіна

Тоді поліція і прокуратура повідомили: у висновку про смерть Лесіна мовиться, що вранці 4 листопада 2015 року він прийшов до вашингтонського готелю після кількох днів постійного вживання алкоголю. У номері готелю він впав і вдарився головою. Слідчі встановили, що у номері Михайло Лесін був один.

Смерть російського чиновника, давнього близького соратника президента Володимира Путіна, викликала припущення, що Лесін був убитий після того, як запропонував свою допомогу ФБР США.

 

 

Конгрес США голосуватиме щодо угоди, яка має запобігти новому «шатдауну»

Конгрес США 14 лютого голосуватиме щодо плану, який має запобігти черговому «шатдауну» – припиненню роботи уряду. Голосування відбудеться за кілька годин до завершення відпущеного на переговори терміну.

Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що йому не подобаються домовленості, досягнуті демократами і республіканцями в Конгресі США. Проте 13 лютого він сказав, що підпише документ в разі його ухвалення в Конгресі, навіть якщо він не передбачатиме фінансування «стіни» на американо-мексиканському кордоні, якого він вимагав.

Читайте також: Новий «шатдаун» у США може розпочатися 16 лютого – NPR

«Я не хочу «шатдауну». «Шатдаун» був би жахливою річчю. Я думаю, що останній «шатдаун» дав змогу зрозуміти», – сказав Трамп журналістам.

«Люди зрозуміли, наскільки поганий кордон, наскільки небезпечний кордон, і я думаю, що було зроблено багато хороших висновків», – додав він.

Президент заявив, що остаточне рішення ухвалить, коли побачить законопроект, але сенатор-республіканець Ліндсі Грем сказав, що Трамп «схильний прийняти угоду і рухатися далі».

Проект угоди передбачає виділення 1,375 мільярда доларів на будівництво огорожі на американо-мексиканському кордоні. Трамп просить виділити йому на побудову «стіни» 5,7 мільярда доларів.

Якщо сторонам не вдасться досягти угоди до кінця цього тижня, то уряд США може знову частково призупинити свою роботу.

25 січня президент Дональд Трамп оголосив про відновлення роботи урядових установ після «шатдаун», який почався в кінці року, тривав 35 днів і став найтривалішим в історії США.